3 вересня в український прокат виходить "Надія" – науково-фантастичний екшн, який став одним з головних відкриттів Каннського кінофестивалю
“Надія” насамперед привертає увагу зірковим акторським складом: Майкл Фассбендер та Алісія Вікандер грають прибульців, Тейлор Расселл і Кемерон Бріттон перевтілюються в невідомих істот, а південнокорейська акторка Хойон — зірка “Гри в кальмара” та обличчя Louis Vuitton, Lancôme — вперше виходить у повнометражному кіно в ролі поліцейської.
“Надія” починається як історія про невідому істоту, що з’являється біля маленького корейського містечка, але дуже швидко виходить за межі звичного sci-fi. Режисер На Хон Джін змішує фантастику, горор, екшен і драму, не даючи глядачеві остаточно зрозуміти, з яким саме фільмом він має справу.
“Підхід до цього жанру здався мені неймовірно свіжим. Я дуже захоплююся поглядом На Хон Джіна на людство — його способом показувати людські недоліки й чесноти, сміливість і вразливість”, — говорить Майкл Фассбендер.
Фассбендер і Алісія Вікандер грають прибульців, а Тейлор Расселл і Кемерон Бріттон — інших невідомих представників цього світу. Аби вигадати всесвіт прибульців, команда працювала майже 7 років та створила понад 30 000 концепт-артів — від художників із різних країн. Команда свідомо відмовилася від звичного образу кіно-прибульця: кожна істота мала власну фізіологію, поведінку й характер, а акторські перформанси поєднали з motion capture. У результаті невідоме у фільмі має не одну форму — і не зводиться до простого поділу на “людей” та “монстрів”.
Серед цих персонажів опиняється і Хойон — молода поліцейська Сон Е. Для топмоделі це перша повнометражна роль, яка одразу привела її до основного конкурсу Канн. До зйомок акторка готувалася шість місяців: тренувалася зі зброєю, опановувала керування автомобілем із механічною коробкою передач і екстремальний дрифт. Для роботи з 5-кілограмовою гвинтівкою вона також займалася силовими тренуваннями та набрала чотири кілограми м’язової маси.
Але “Надія” захоплює не лише незвичним кастом. За прибульцями та масштабним екшеном На Хон Джін ховає значно простішу і тривожнішу історію про людей: що відбувається, коли ми зустрічаємо щось, чого не можемо пояснити? Чи обов’язково невідоме стає ворогом?
“В основі всіх трагедій світу лежить непорозуміння”, — говорить режисер. Можливо, саме тут і криється каннський ефект “Надії”. Це не просто ще один фільм про прибульців. Це масштабне жанрове кіно, яке залишає простір для сумнівів і не дає простих відповідей, змушуючи дивитися на “іншого” не лише як на загрозу. Саме ця непередбачуваність зробила “Надію” однією з найбільш інтригуючих прем’єр фестивалю.
В українському прокаті з 3 вересня