Ексклюзивно для друкованого випуску «ELLE Україна»
Оновлено: 24 липня 2026
Часто пригадую фотосесії з Софією Євдокименко на Воздвиженці, до яких образ створювала неперевершена Наталія Осадча. Тоді речі бренду Poustovit ніби постали переді мною в новому світлі — камера ширяла зверху, знизу, демонструючи силуети в нетипових для моди ракурсах. Усе виглядало надзвичайно кінематографічно, емоційно та несподівано, навіть для мене самої.
.jpg "«Зараз я формую простір почуттів, значень та естетики»: Лілія Пустовіт про чверть століття української модної сфери 4")
Андрій Давидовський, березень 2009-го
Також запам’яталися зйомки з Юліаною Дементьєвою — свого роду сучасна розповідь про амішів: сільська місцевість, хустка, курка в руках. Однак це зовсім не виглядало як сценічна постановка чи стилізація заради ефекту. Навпаки — усе було надзвичайно щиро, жваво й актуально. Саме тоді я вкотре відчула, наскільки мода здатна тонко та делікатно працювати з культурними архетипами, уникаючи зайвої прямолінійності.
Андрій Давидовський, квітень 2011-го
Мені завжди імпонувало, коли глянцеві видання не просто «демонструють одяг», а створюють атмосферу та, можна сказати, вигадують для речей новий контекст. 25 років тому все реалізовувалося значно складніше в матеріальному плані: бракувало належних виробничих потужностей, тканин, логістичних схем, сформованої індустрії, що оточує моду. Чимало аспектів ми втілювали, керуючись виключно інтуїцією, практично з чистого аркуша.
Про те, як еволюціонували образи героїнь Лілії Пустовіт протягом років і який зміст дизайнерка вкладає у свій бренд сьогодні, дізнайтеся з продовження інтерв’ю у друкованому номері «ELLE Україна».
