«Галузь вже почала трансформуватися, оскільки у соціумі виник нагальний і гострий запит»
Фото: Надано брендом
Оновлено: 19 лютого 2026
Інклюзія в українському дизайні та промисловості перестає бути окремою ініціативою — і поступово стає складовою нової ділової культури. За останні роки з’явилося багато марок, які не просто беруть до уваги конкретні потреби людей з обмеженими можливостями, а переосмислюють основні речі: меблі, начиння, одяг та інші щоденні речі. Вони виробляють вироби, які комфортабельні, надійні та доступні для різних споживачів.
Це процес, що формується через спостереження, дослідження та фактичний досвід тих, хто співпрацює з людьми, для яких простір та об’єкти можуть бути викликом. Але він також потребує допомоги, зокрема від великих компаній, які можуть посилювати інклюзивність засобами, досвідом і особистим прикладом.
Саме тому до цієї ініціативи приєднався Райффайзен Банк, який системно займається темою інклюзії. Банк впроваджує доступні опції, адаптує власні філії для клієнтів з різними потребами і підтримує проєкти, що допомагають українським маркам створювати інклюзивні вироби та розвиватися в цьому напрямку. Це взаємодія, яка одночасно посилює бізнес і змінює культуру ставлення до інклюзивності в Україні.
За сприяння Райффайзен Банку ELLE підготував серію бесід з українськими брендами, які працюють у галузі інклюзивних рішень: від меблів і предметного дизайну до одягу та текстилю. Персонаж цього матеріалу — бренд All Inclusive, який створює адаптивний одяг, поєднуючи функціональність, красу та повагу до різного досвіду. Бренд виник з особистої історії та реакції на реальні потреби людей, для яких інклюзивність є не вибором, а дійсною необхідністю. Про шлях до створення All Inclusive, складності виробництва та перспективу майбутнього інклюзивної моди розповідає його засновник Бєлих Микита.
Як з’явилася ідея створити інклюзивний продукт? З якого приватного або професійного досвіду вона постала?
Заснувати власний бренд одягу я мріяв ще задовго до поранення і широкомасштабної війни. Але саме після травми ця думка набула нового змісту й реальної можливості для втілення. Спочатку мова йшла про невелику обмежену колекцію, але згодом, проаналізувавши ринок і потреби, я зрозумів потенціал інклюзивного напряму й вирішив розвивати бренд саме в цьому вигляді.
Які головні потреби людей з інвалідністю ви враховували при розробці вашого виробу?
В основі бренду з самого початку лежали три головні принципи: затишок, якість і стиль. Мені було важливо творити адаптивний одяг, який водночас залишався естетичним і привабливим. Щоб це були речі, які хочеться одягати не тільки з практичної необхідності, а й на звичайні прогулянки, зустрічі, побачення. Інклюзивний одяг має бути частиною повсякденного життя, а не вимушеним розв’язанням.
З якими труднощами ви зіштовхнулися при створенні інклюзивних технологій — від виробництва до комунікації?
Майже відразу стало зрозуміло, що виробництво одягу — це важкий, багатоетапний процес, до якого неможливо підійти легковажно. Довелося починати з нуля: вивчати обладнання, техніки, специфіку роботи з матеріалами, будувати виробничу логістику. Окремим викликом став пошук команди, адже під час війни дефіцит кадрів відчувався особливо гостро. Однак без цієї ретельної роботи неможливо створити високоякісний продукт.
Що, на вашу думку, має змінитися в індустрії, щоб інклюзивні вироби стали більш доступними?
Масово доступні інклюзивні речі сьогодні здебільшого можуть творити великі бренди — через технологічну складність і особливість ціноутворення. Розмір компанії безпосередньо впливає на собівартість і можливість розширення. В Україні є значний потенціал і дуже якісне виробництво, проте, як і в усьому світі, локальним брендам важко конкурувати з Китаєм у масовому сегменті. Саме тому важливо шукати власні ніші та унікальні підходи.
Як, на вашу думку, зміниться індустрія в наступні роки, якщо інклюзивність стане основною вимогою, а не лише додатковою опцією?
Галузь вже почала змінюватися, тому що у соціумі сформувався реальний і гострий запит. В Україні багато поранених — як військових, так і цивільних, і це неминуче впливає на всі сфери життя. Там, де є потреба, пропозиція буде зростати органічно. Але паралельно з цим має змінюватися і ставлення — звичка бачити людей з інвалідністю як повноцінну частину суспільства та виявляти повагу в щоденних діях.
Як, на вашу думку, соціально відповідальні бізнеси — зокрема Райффайзен Банк, який підтримує цей проєкт — можуть впливати на розвиток інклюзивності на ринку та допомагати таким брендам розширюватися?
Такі ініціативи поступово змінюють акцент уваги — інклюзивність стає помітною для суспільства, бізнесу та держави. Саме відповідальний і свідомий бізнес здатний не лише говорити про цінності, а й створювати реальні рішення, які поліпшують якість життя людей з інвалідністю. Це тривалий процес, але він вже запущений.
Яку роль якісне фінансування та партнерство з банком відіграють у розвитку малого бізнесу сьогодні — особливо в час, коли українські компанії активно відновлюються та виходять на нові рівні?
Співпраця з великими компаніями, такими як Райффайзен Банк, відкриває для малого бізнесу абсолютно нові можливості. Це не лише фінансування, а й доступ до досвіду, розширення процесів, розвиток команди, зокрема із залученням людей з інвалідністю. Для невеликої майстерні з великими ідеями така підтримка може стати точкою сталого зростання.
Наскільки важливою є підтримка від таких великих гравців, як Райффайзен Банк, в інтегруванні нових інклюзивних технологій у власні продукти?
Розробка технологій у виробництві — це тривалий і ресурсозатратний шлях. Він включає ідею, підбір матеріалів, багаторазове пошиття, тестування, доопрацювання та повторні перевірки — іноді по кілька разів, без гарантії швидкого результату. Підтримка великих гравців дозволяє оптимізувати ці процеси, делегувати частину завдань, залучати партнерів до колаборацій і відкривати доступ до додаткового фінансування, зокрема інвестицій.
