Стовпи духу: розповіді жінок про життя після протезування

Ексклюзивний проєкт ELLE.UA про відновлення та реабілітацію

Автор: Alice Yermolenko
Фото: Надано Superhumans, Instagram: @_khemych_, Колаж: Катерина Серегова
Опубліковано: 23 грудня 2025

З початком повномасштабного вторгнення тема інклюзії української спільноти стала особливо значущою. Численні люди — як військові, так і цивільні — отримали травми в результаті російської агресії, але зберегли волю та бажання жити повноцінно. Паралельно з цим в Україні відбулися значні зрушення у сфері реабілітації: відкриваються новітні центри протезування, працюють команди мультипрофільних спеціалістів, вдосконалюється реконструктивна хірургія.

Проте, відновлення не обмежується тільки медичним аспектом. Мова йде про повернення до повноцінного соціального, професійного та культурного життя — не менш яскравого, ніж до поранення. В його основі лежить підтримка та інклюзивність, які стають рисами зрілого суспільства.

«ELLE Україна» переконаний, що інклюзія починається з відкритості та емпатії. Саме тому ми започаткували спеціальний проєкт «Архітектура опори» — серію бесід з жінками, які пройшли процедуру протезування. Це історії про відновлення та силу духу; внутрішню міць, яку неможливо подолати.

Героїні проєкту — звичайні жінки та військовослужбовці, які пройшли протезування в Центрі воєнної травми Superhumans і Національному реабілітаційному центрі UNBROKEN. Вони поділилися спогадами про життя під російською окупацією в Херсоні та евакуацію з-під ворожих атак із села Мощун, перші кроки під час відновлення і дефіле на подіумі з протезом у рамках Ukrainian Fashion Week, появу нових захоплень і створення власної марки, а також усвідомлення власної сили та бажання повернутися до армії.

Кожну з історій читайте докладніше — в інтерв’ю із циклу «Архітектура опори».

«Я, звичайно, дуже сподівалася, що мені збережуть ногу. Я волала лікарям: “Будь ласка, врятуйте мою ногу, мені ще потрібно вийти заміж, танцювати на власному весіллі!” А мені відповідали: “Боже, вона все ще жартує”».

Мешканка Херсона Тетяна Заікіна разом із братом їхала до свого магазину в селищі Білозерка, коли в їхній автомобіль влучив ворожий FPV-дрон. Тетяна отримала серйозне поранення і втратила ліву кінцівку.

У розмові вона розповіла про життя в окупації, визволення Херсона та шлях до зцілення, а також пригадала, як жартома просила медиків додати антидронову зброю до її протеза.

«Реабілітація, протезування, навчання ходьби на протезах — це просто допомога в тому, щоб знову бути активним. Це лише праця, аби в майбутньому мати можливість повернути свою фізичну діяльність».

Військовослужбовець Ада Саксман у вересні 2024 року на Вугледарському напрямку підірвалася на протитанковій міні, внаслідок чого втратила ліву ногу. Праву кінцівку лікарі відчайдушно намагалися врятувати, однак її врешті-решт також довелося ампутувати. Зараз Ада продовжує реабілітацію в Superhumans, працює над особистим брендом і має намір повернутися до війська.

Для ELLE.UA Ада Саксман розповіла про відновлення після травми, прагнення знову ходити в гори і відвідувати слеми на металфестивах і запуск власної лінії мерчу.

«Я усвідомила, що я сильна. Завжди була чутливою дівчиною в плані образ, несправедливості. Це залишилося незмінним, але тепер розумію, що я сильна».

5 березня 2025 року Ірина Наконечна разом із чоловіком прогулювалася у Кривому Розі, коли за 30 метрів від них влучив російський «Іскандер». Вибух спричинив значне ушкодження плеча Ірини, а також ампутацію лівої кінцівки вище коліна. Її чоловік, на жаль, від отриманих ран помер.

Для ELLE.UA Ірина розповіла про нове заняття, яке відкрила для себе в процесі відновлення, і поділилася словами підтримки для тих, хто тільки починає реабілітацію.

«Після завершення реабілітації мені запропонували посаду в UNBROKEN, оскільки я досить швидко освоїла протез. Я стала на нього на 27-й день після ампутації. Усі процеси загоєння відбувалися дуже швидко. У мене було дуже велике бажання ходити, і це давало мені наснагу якомога швидше відновитися».

У грудні 2022 року внаслідок ДТП Вікторія Хемич втратила ногу, а після завершення реабілітації — приєдналася до команди реабілітаційного центру UNBROKEN, а також вийшла на подіум Ukrainian Fashion Week і червону доріжку Каннського кінофестивалю.

Вікторія поділилася своєю історією відновлення, розповіла про вплив травми на сприйняття світу та життєві принципи, а також зміни, які необхідні українській спільноті для більшої інклюзивності.

«Скажу словами тих, хто мене знає: зі мною не могло бути по-іншому, я не могла здатися, не могла зламатися. З першого дня, коли мене везли в лікарню, я знала, що стану на протез і буду ходити. Можливо, в мене просто такий характер».

Галина Грабалюк отримала поранення 28 лютого 2022 року. Внаслідок прямого попадання російського снаряда в їхній з чоловіком будинок у Мощуні Галина втратила ногу вище коліна. Спершу жінка отримала механічний протез у Києві, однак не пройшла повноцінну реабілітацію. Згодом вона помітила зміни у своїй поставі й замислилася про повторне протезування.

Про свій шлях до зцілення, найважчі етапи реабілітації, а також відновлення будинку в Мощуні Галина розповіла ELLE.UA.