«Кожен мусить відчувати, що може жити комфортно та достойно»
Оновлено: 29 січня 2026
Інклюзивність в українському дизайні та виробництві перестає бути окремою ініціативою і крок за кроком стає частиною нової ділової культури. За останні роки виникло багато брендів, котрі не тільки беруть до уваги конкретні потреби людей з інвалідністю, але й переосмислюють основні речі: меблі, начиння, одяг та інші щоденні об’єкти. Вони створюють зручні, безпечні та доступні для різних користувачів вироби.
Це поштовх, який виникає завдяки спостереженням, дослідженням і реальному досвіду тих, хто співпрацює з людьми, для яких простір і предметність можуть бути проблемою. Але він також потребує підтримки, зокрема від великих підприємств, які можуть підсилювати інклюзивність ресурсами, знаннями та власним прикладом.
Саме тому до цієї ініціативи приєднався Райффайзен Банк, який систематично працює з темою інклюзії. Банк запроваджує доступні сервіси, адаптує свої відділення для клієнтів з різними потребами та підтримує проєкти, котрі допомагають українським брендам створювати інклюзивні вироби та розвиватися в цьому напрямку. Це взаємодія, яка одночасно підсилює бізнес і змінює культуру відношення до інклюзивності в Україні.
За підтримки Райффайзен Банку ELLE підготував низку інтерв’ю з українськими брендами, що працюють у сфері інклюзивних рішень: від меблів і предметного дизайну до одягу та текстилю. Сьогоднішній герой — Fest, команда якого створює інклюзивний посуд для закладів гостинності, допомагаючи людям з протезами чи вадами функцій верхніх кінцівок комфортніше споживати їжу. Бренд робить інклюзивність звичною частиною ресторанного сервісу — через дизайн, функціональність і навчання персоналу. Про мотивацію, труднощі та бачення розповідає Тарас Маселко, керівник PR-відділу Fest.
Як зародилася ідея створити інклюзивний продукт? З якого особистого або професійного досвіду вона виросла?
Ідея виникла під час роботи з інклюзією наших проєктів, особливо ресторанного напрямку Холдингу. Ми провели декілька зустрічей і одного разу познайомилися з командою Lviv Habilitation Center. У бесіді дівчата торкнулися питання інклюзивного посуду та розповіли, що в Європі бачили взірці тарілок, які полегшують вживання їжі людям з протезами або вадами функцій верхніх кінцівок. Так все й почалося: дослідження, намагання відтворити подібні тарілки, адаптування їх до наших потреб, тестування пацієнтами центру Superhumans і подальше доопрацювання згідно з відгуками.
Які головні потреби людей з інвалідністю ви враховували під час створення вашого продукту?
Це полегшення споживання їжі в частині користування посудом у ресторанах. Не стикаючись із тим, що їжа може ковзати по тарілці або що товщина виделки чи ложки впливає на можливість зафіксувати прилад у протезі, ми зазвичай не задумуємося про такі речі. Однак, це насправді прості рішення, яких можна досягти завдяки відповідному дизайну, формі та забезпеченню приладів, які ви подаєте відвідувачам вашого ресторану чи кафе.
З якими труднощами ви стикнулися під час розробки інклюзивних технологій — від виробництва й до комунікації?
Найбільша складність, напевно, — це донести важливість таких інклюзивних приладів, а також психологія роботи з людьми та їхнім сприйняттям. Ми живемо в суспільстві, де про інклюзію не варто замовчувати — це виклик нашого часу. Тому нормально вчитися взаємодіяти й розуміти, що сказати чи запропонувати людині на інвалідному візку. Це нормально — не боятися й не соромитися, коли бачиш когось із протезом. І так само важливо знати, що існує шрифт Брайля, яким у повсякденному житті користуються незрячі.
Нам варто розуміти, що сучасні технології можуть спростити й полегшити життя людям, котрі отримали поранення на війні або живуть із наслідками хвороб. Це ок, з цим потрібно працювати й зменшувати психологічні бар’єри в моменти, коли виникають перші думки на зразок «Це ж колишній військовий — що я маю сказати?» або «Ой, мабуть, цій людині потрібно допомагати без зайвих питань» тощо.
Водночас ми маємо створити всі умови, щоб людина з протезом не переживала, що їй скажуть у відповідь, коли вона попросить інклюзивні прилади. Зараз я бачу, що більшість закладів сфери гостинності на українському ринку не піклуються про інклюзивний посуд. Але це не питання неможливості його знайти, придбати чи виготовити — це питання готовності про це говорити, працювати з навчанням персоналу й не бентежитися від такої важливої складової сервісу, як інклюзія.
Що, на вашу думку, має змінитися в індустрії, щоб інклюзивні продукти стали більш доступними?
Готовність суспільства про це говорити — відверто, без жодного сорому чи збентеження. Тобто насамперед кожен з нас — і на роботі, і вдома — мав би замислитися, чи було б нам комфортно в тому чи іншому просторі, якби довелося пересуватися на інвалідному візку, і що ми взагалі знаємо про протези…
Як, на вашу думку, зміниться індустрія в наступні роки, якщо інклюзивність стане базовою вимогою, а не тільки додатковою опцією?
Я б сказав, що йдеться не про одну індустрію, а про загальне розуміння інклюзії в суспільстві. Про те, щоб ми перестали ділити людей на «тих, хто на візку», і «тих, хто на ногах», на зрячих і незрячих. Натомість кожен має відчувати, що може жити зручно та гідно — настільки, наскільки це дозволяє середовище та ставлення інших людей.
Як, на вашу думку, соціально відповідальні бізнеси — зокрема, Райффайзен Банк, який підтримує цей проєкт, — можуть впливати на розвиток інклюзивності на ринку й допомагати таким брендам масштабуватися?
Кожен бізнес має працювати з інклюзією на своєму рівні. Тобто для різних індустрій інструменти можуть бути індивідуальними й відповідати особливостям галузі. Водночас існують і загальні речі — зокрема, працевлаштування людей з інвалідністю та адаптація умов на робочих місцях.
Яку роль якісне фінансування та партнерство з банком відіграють у розвитку малого бізнесу сьогодні, особливо в час, коли українські компанії активно відновлюються й виходять на нові рівні?
Бізнеси, зокрема й банки, повинні об’єднуватися і спільно долати виклики сьогодення. Українські компанії часто є добрим прикладом такої синергії. Навіть під обстрілами ми тримаємося, працюємо й, більше того, масштабуємося в глобальну економіку.
.jpg)
Наскільки вагомою є підтримка від таких великих гравців, як Райффайзен Банк, в інтегруванні нових інклюзивних технологій у власні продукти?
Іноді відповідальним бізнесам достатньо ідей та бажання працювати з інклюзією, однак, наприклад, адаптація просторів, які раніше не були пристосовані, потребує інвестицій. Тому банківські інституції можуть стати тут надійним плечем підтримки.
