Близько двох третин людей із хворобою Альцгеймера – жінки. Одним із можливих пояснень вчені вважають зниження рівня естрогену під час менопаузи. Цей гормон бере участь у формуванні нейронних зв’язків, регулюванні запалення та підтриманні гематоенцефалічного бар’єра. Раніше дослідження також показували зв’язок ранньої менопаузи з вищим ризиком деменції, а видалення яєчників – зі змінами білої речовини мозку.
Водночас попередні роботи давали суперечливі результати щодо менопаузальної гормональної терапії. Одні вказували на можливу користь, інші не знаходили ефекту або навіть фіксували вищий ризик деменції. На результати могли впливати вік початку терапії, її тривалість і тип препаратів.
Тому дослідники зі Стенфордського університету та Університету Джонса Гопкінса у США окремо вивчили терапію лише естрогеном.
Як проводили дослідження
Науковці використали дані двох американських дослідницьких баз – National Alzheimer’s Coordinating Center (NACC) та Alzheimer’s Disease Neuroimaging Initiative (ADNI).
Загалом вони проаналізували інформацію про 21 460 жінок віком від 50 років: 19 402 – з першої бази, ще 2 058 – з другої. Частина отримувала системну терапію лише естрогеном, а частина не застосовувала менопаузальну гормональну терапію.
У вибірці ADNI ті, хто приймав естроген, мали менше амілоїдних білків у мозку. Їхнє накопичення вважають однією з характерних ознак хвороби Альцгеймера. Також вони краще виконували тести на вербальну пам’ять. У NACC такого зв’язку з результатами тестів не виявили.
Серед майже 19,5 тисячі жінок із першої бази користувачки естрогену мали на 39% нижчу ймовірність отримати клінічний діагноз деменції. У них також рідше фіксували значне погіршення когнітивних здібностей і здатності виконувати повсякденні завдання.
Майже 3 тисячі учасниць NACC на момент аналізу вже померли, тому дослідники змогли вивчити результати розтинів мозку. Серед тих, хто отримував гормональну терапію, на 35% рідше виявляли зміни, характерні для хвороби Альцгеймера. Розрахунки враховували вік, освіту, расу, високий артеріальний тиск і генетичні фактори ризику.
Водночас терапія не продемонструвала зв’язку з атрофією гіпокампа – зменшенням ділянки мозку, яка відіграє важливу роль у формуванні пам’яті. Також науковці не знайшли значущого зв’язку з деякими іншими нейродегенеративними змінами.
Окремий аналіз показав, що менше змін, пов’язаних із хворобою Альцгеймера, спостерігали лише серед жінок без APOE ε4 – генетичного варіанта, який підвищує ризик цього захворювання. Цей результат був виразнішим серед тих, хто приймав кон’юговані естрогени – суміш кількох видів гормонів.
Для препаратів з естрадіолом, основною формою естрогену, статистично значущого зв’язку не виявили. Автори зазначають, що ці підгрупи були невеликими, тому результати потребують додаткової перевірки.
Чи захищає естроген від деменції
Дослідження показує лише статистичний зв’язок і не доводить, що естроген захищає мозок від деменції. Робота мала спостережний характер, тому вчені не можуть встановити причинно-наслідковий зв’язок.
Крім того, дослідники не мали повної інформації про тривалість терапії та вік її початку. Користувачки гормонів також могли відрізнятися від інших учасниць за станом здоров’я, доступом до медичної допомоги та іншими чинниками.
Терапію лише естрогеном зазвичай призначають жінкам після видалення матки, тому результати не можна автоматично поширювати на всіх жінок після менопаузи.
Щоб перевірити, чи справді естроген впливає на накопичення патологічних білків і ризик деменції, потрібні тривалі дослідження від моменту призначення терапії.