Хоча вже з 1 вересня українські освітяни отримуватимуть на 20% більше, насправді середня зарплата в Україні падає. Так, у липні її розмір виявився нижчим, ніж у червні, хоча й ненабагато.
Як повідомляє народний депутат України Данило Гетманцев, станом на липень 2026 року середня зарплата в Україні була на рівні 32 243 грн. І цей показник, згідно з даними Держстату, на 1,6% (або на 540 грн) менший, ніж у червні (32 783 грн).
Так, у середині літа найбільші середні заробітні плати українці отримували у таких галузях:
- IT — 78 716 грн (у червні — 77 931 грн);
- авіатранспорт — 69 679 грн (67 472 грн);
- фінанси та страхування — 64 922 грн (61 047 грн).
Тим часом найменші середні зарплати були в наступних секторах:
- творчість, мистецтво, розваги — 16 734 грн (у червні — 17 684 грн);
- бібліотеки, архіви, музеї — 16 765 грн (16 952 грн);
- освіта — 20 237 грн (25 394 грн).
Щодо структури доходів у регіонах: найбільше люди традиційно заробляють у Києві — 49 463 грн (у червні — 48 393 грн), а найменше — у Чернівецькій області — 23 354 грн (у червні — 24 472 грн).
«Зниження середньої зарплати в липні на 540 грн, або на 1,6%, може мати сезонний характер. Водночас, значно важливішою проблемою залишається великий розрив у доходах як між різними галузями, так і між регіонами», — зазначає політик.
За словами нардепа, проблема в тому, що в освіті, культурі та інших суспільно важливих сферах оплата праці залишається неприйнятно низькою. Особливо показовою є ситуація в освіті: у липні середня зарплата тут становила 20 237 грн проти 25 394 грн у червні. За місяць — мінус 5 157 грн, або 20,3%. З цієї причини підвищення зарплат освітян він назвав одним із пріоритетів держави, а найнижчий посадовий оклад педагогічного працівника має становити три мінімальні зарплати, як це передбачено законом, тобто 24 000 гривень.
Тим часом українці збирають підписи під електронною петицією про запровадження чотириденного робочого тижня із збереженням повного розміру заробітної плати.