За словами інвестора Artem Lyashanov, справжня трансформація фінансового сектору сьогодні відбувається не в клієнтських інтерфейсах банків, а на рівні інфраструктури, у становленні on-chain економіки, переході штучного інтелекту (ШІ) з допоміжного тренду в базовий елемент архітектури та еволюції Open Banking в Open Finance.
Далі – розбір великих зсувів, які Artem Lyashanov описує в розмові про майбутнє фінансової системи, з його аргументами й прямими цитатами.
Чому цифровізація банків часто лише фасад
Artem Lyashanov формулює тезу, що більшість традиційних банків оновлюють лише клієнтський інтерфейс, тоді як справжня революція відбувається на рівні інфраструктурних шарів.
У чому реальний розрив між традиційними фінансами і новою екосистемою?
«Розрив сьогодні є не просто технологічним. Ми бачимо становлення on-chain економіки, системи, де активи перетворюються на цифрові токени й миттєво рухаються блокчейном», – відповідає Artem Lyashanov.
За його аргументацією, необанки вже відібрали помітну частку ринку у традиційної цифрової екосистеми, а фінтех-гравці де-факто монополізують фундамент токенізованого світу. Причина, чому системні гіганти з колосальними ресурсами програють у цих перегонах, за словами експерта, доволі проста. Вони заручники власної цифрової спадщини. Величезні масиви застарілого коду, монолітні архітектури й накопичений технічний борг фізично не дозволяють рухатися так само швидко, як молодим гравцям без цього баласту.
Показово, що 80% лідерів фінансового ринку вже визнають, що без гібридних хмарних обчислень і гнучкої архітектури досягти успіху до 2030 року буде неможливо. Artem Lyashanov підсумовує цю думку так: у 2026 році ефективність коду й модульність систем важать більше, ніж столітня історія бренду банку, але ефективність тут означає не лише швидкість, а насамперед безпеку, вбудовану безпосередньо в архітектуру.
Як ШІ стає важелем прибутку
Перехід фінтех-ринку від агресивного захоплення аудиторії до фази операційної зрілості. Приріст доходу на 40% при стабілізації клієнтської бази це ознака того, що компанії навчилися ефективно монетизувати вже наявні сервіси, а не тільки нарощувати кількість користувачів.
Яку роль відіграє ШІ в цьому переході від кількості до якості?
«Сьогодні 80% гравців ринку вже впровадили ШІ-рішення. Це не просто тренд, а реальний важіль управління прибутком», – каже Artem Lyashanov.
За його словами, найшвидше повернення інвестицій дає автоматизація внутрішніх операцій та клієнтського сервісу, вона радикально знижує собівартість процесів. Сучасні ШІ-моделі здатні аналізувати величезні масиви транзакцій у реальному часі, що мінімізує збитки від шахрайства та одночасно виключає втрату лояльних клієнтів через помилкові блокування операцій.
Цифри, які наводить Artem Lyashanov, підтверджують масштаб зсуву. Близько 91% компаній впроваджують ШІ у клієнтський сервіс, що дозволило 75% з них суттєво скоротити операційні видатки. Ще 75% фінтехів завдяки ШІ-моніторингу транзакцій підвищили загальну прибутковість за рахунок мінімізації фрод-ризиків, а 83% гравців ринку фіксують покращення клієнтського досвіду й показників утримання клієнтів.
Ключовий висновок експерта тут про те, що мова йде про фундаментальну готовність систем до повної автономності. ШІ перестає бути зовнішньою опцією і стає базовим елементом фінансової архітектури.
Від Open Banking до Open Finance
Щоб зрозуміти глибину процесу, Artem Lyashanov пропонує розрізняти два етапи однієї еволюції.
Open Banking – практику, за якої банки надають санкціонований доступ до фінансових даних клієнтів стороннім постачальникам послуг через безпечні API, і Open Finance – наступний етап, що охоплює вже весь спектр фінансового життя людини, а не лише банківський рахунок.
Як впровадження відкритих стандартів впливає на архітектуру сучасних фінансових продуктів?
«Впровадження відкритих стандартів перетворює фінансові послуги з набору окремих, ізольованих продуктів на єдиний, безшовний досвід користувача», – зазначає Artem Lyashanov.
За його аргументацією, саме розвиток цих напрямків дозволяє долати бар’єри, які раніше робили фінансові послуги локальними: глобальну масштабованість, синергію з традиційним сектором і можливість аналізувати альтернативні дані, недоступні класичним скоринговим моделям.
Аргументи Ляшанова описують оптимістичну і послідовну траєкторію, але варто додати кілька застережень з боку незалежних досліджень ринку:
- Довіра користувачів залишається головним гальмом, а не архітектура. За даними профільних опитувань, значна частка організацій втрачає потенційний дохід від Open Finance саме тому, що клієнти не надають дозволу на використання своїх даних, а не через технічні обмеження;
- Регуляторна невизначеність усе ще стримує темпи, у низці великих ринків фінансові інституції лише перебувають на етапі оцінки й стратегічного планування переходу до Open Finance, а не активного впровадження;
- Повна автономність ШІ в прийнятті фінансових рішень одночасно підвищує системні ризики, регулятори й центробанки прямо попереджають про концентрацію моделей, кібербезпекові вразливості й потребу в прозорості алгоритмів, тобто швидкість тут не може випереджати керованість.
Ці застереження не спростовують загального вектора, який описує Artem Lyashanov, але нагадують, що шлях до невидимих фінансів це стільки ж питання довіри й регулювання, скільки й питання технологічної готовності.
Питання і відповіді
Чим Open Finance відрізняється від Open Banking?
Open Banking це доступ сторонніх сервісів до банківських даних клієнта (рахунки, транзакції) через захищені API. Open Finance розширює цей принцип на весь спектр фінансового життя, інвестиції, страхування, пенсійні накопичення та інші продукти.
Чому, за словами експерта, великі банки програють у технологічній гонці необанкам і фінтеху?
Через накопичену цифрову спадщину: застарілий код, монолітні архітектури та технічний борг, які фізично уповільнюють впровадження нових рішень порівняно з молодшими, гнучкішими гравцями.
Що означає повна невидимість фінансових сервісів?
Стан, за якого фінансова операція перестає бути окремою свідомою дією користувача (відкрити застосунок, підтвердити платіж) і стає фоновим процесом, автоматично інтегрованим у інші повсякденні дії людини.