Готель «Арламов»: Косигін, Валенса, українські туристи
Відпочинок у готельному комплексі «Арламов» – це винятковий досвід навіть для бувалого мандрівника. Ми, українські журналісти, зупинилися тут під час прес-туру, організованого Українським офісом Польської туристичної організації, по Підкарпатському воєводству.
За 30 км від Перемишля, куди ходить сучасний потяг прямо з Києва, потрапляєш у ціле місто-готель на пагорбі. Навколо – ніякого гамору міста, тільки незаймана природа, мальовничі пейзажі.
Тут створено всі умови для активного відпочинку, а саме: спортивний комплекс, зали для переговорів, великий дитячий простір, музей «скарбів матері-землі», де виставлено різні мінерали, і візитівка готелю – зона SPA.
Тут також облаштовано гірськолижну трасу, працюють сніжні гармати й сучасний підйомник. Самі себе вони називають перлиною «Бещадських гір».
Готель має дуже неординарну історію. Раніше, до 1946 року, тут було село Арламов, яке зникло після виселення звідси місцевого українського населення. Наприкінці 60-х комуністична влада вирішила облаштувати собі в цій місцевості таємний «куточок», де б можна було відпочивати, влаштовувати гулянки, полювати.
Тут, за двометровим парканом завдовжки 80 км, бували радянський партійний діяч голова уряду СРСР Косигін, керівники Польщі, НДР та інших країн соціалістичного табору.
Під час воєнного стану, запровадженого в Польській Народній Республіці через масові протести у 1982 році, у невеликому приміщенні зі спеціальним режимом протягом півроку утримували лідера «Солідарності» Леха Валенсу, який згодом став першим президентом демократичної Польщі.
Нині «Арламув» перебуває у приватній власності, приміщення («Резиденцію») відреставрували, а поруч звели велику сучасну будівлю готелю, де може розміститися 700 чоловік. Загалом тут 254 номери – разом з 14 апартаментами. Є навіть два президентські номери.
З вікон мого номера відкривається мальовничий краєвид – ліс і долини Слонних гір. За гарної видимості можна побачити й панораму Високих Бещад.
У готелі три ресторани, кафе, лобі-бар, нічний клуб. Для особливих заходів, як-от: весілля чи народини, на території спорудили дві колоритні дерев’яні корчми.
Тутешній SPA-комплекс вважається одним із найкращих у Польщі.
Трирівнева зона SPA – це 16 кабінетів для процедур, дитячий і дорослий басейни, відкритий термальний басейн, найрізноманітніші сауни, лазні та джакузі. Для особливо вибагливих тут, знову ж таки, є зона VIP SPA.
Важливе й дуже мудре рішення комплексу – ставка на екологію. Тут спорудили тригенераційну теплову електростанцію, яка працює на деревній біомасі. Установка виробляє теплову, електричну енергію та охолоджену воду. При цьому в атмосферу потрапляє тільки водяна пара та вуглекислий газ. Теплова електростанція є однією з небагатьох у Європі і стала одним з лауреатів конкурсу «за об’єкт року в енергетиці».
Цікаво, що написи тут подані польською, англійською та українською мовами.
Так, це не найдешевший готель у Польщі, зате найкращий у всьому Підкарпатському воєводстві.
Ланьцут: спадщина Потоцьких
За якихось 18 км від Жешува неподалік кордону розташувалося невеличке місто Ланьцут. Українці тут часто зупиняються, відстоявши довгу чергу на кордоні. Родзинкою цього містечка є замок Любомирських і Потоцьких з великою колекцією карет.
Шлях до замку пролягає через розкішний парк з оранжереями і садком. Будівлю обвив плющ, скрізь трояндові кущі, а навколо – сухий рів, у якому колись була вода.
Колишню фортецю в середині ХVІІ століття краківський воєвода Станіслав Любомирський перебудував на палац. Наприкінці XVIII – на початку XIX століття замок став уже магнатською резиденцією.
Після того, як останній нащадок роду Потоцьких виїхав до Швейцарії, замок у Ланьцуті спорожнів. Граф-утікач устиг вивезти зі свого маєтку понад 600 величезних ящиків із цінними побутовими предметами старовини. Після відкриття музею він передав частину колекцій Польщі – за умови, що їх повернуть до замку. У перші повоєнні роки тут облаштували також найкращий у Польщі музей інтер’єрів.
Кімнати, продумані й оздоблені до деталей, і справді вражають. Бальна і колонна зали, галерея скульптур, бібліотека на 22 тис. томів і навіть дамська ванна кімната з мідною мильницею і рушником, не кажучи вже про спальні й вітальні.
При кожному доброму маєтку мав бути і свій каретний двір. Тут – це справжня колекція кінних екіпажів та ретро-автомобілів, причому як представницьких, так і на щодень. Усі вони доглянуті й справні – хоч зараз у путь!
Найбільше штучне озеро
Ще про цікаві атракції. У Підкарпатському воєводстві Польщі є озеро Солінське – штучне озеро, створене в 1965-1968 роках як водосховище, бо весняні води підтоплювали місцеві села.
По озеру ходить прогулянковий катер на 125 осіб. Прогулянка триває 50 хв. Все це нам розповів боцман Кшиштоф.
Воду утримує величезна дамба завдовжки 664 м. Зверху на дамбі – пішохідна зона. На дамбі працює ГЕС.
По коліях на дрезині
В селі Угерце є цікава атракція – дрезини, які працюють як велосипеди (щоб їхати по залізничній колії, треба крутити педалі). Маршрут – 12 км. Дрезина – на дві особи. Середня швидкість – 15 км/год. Поїздка групи триває півтори години.
