Писанки з минулого
Єдиний у світі музей писанкового розпису розташований у місті Коломия Івано-Франківської області. Його історія почалася 1987 року в приміщенні Церкви Благовіщення. Спочатку тут збирали писанки з усіх карпатських сіл, а згодом їх почали надсилати з усього світу. 23 вересня 2000 року, під час десятого Міжнародного гуцульського фестивалю, відбулося урочисте відкриття музею в оригінальній споруді у формі яйця-писанки заввишки 13,5 метрів. Щороку цей унікальний музей відвідують понад сто п’ятдесят тисяч гостей. У його колекції зберігається 12 тисяч екземплярів народного мистецтва: писанки, мальованки, шкрябанки, створені на курячій, гусячій, страусовій чи навіть перепелиній шкаралупі. Серед експонатів — срібна монета у формі української писанки та килим зі 1008 писанок, який майстерно створив за 8 років звичайний водій Володимир Бонко.
Щоб яйце гарно зберігалося, винайшли спеціальний метод консервації сирого яйця. Писанку обережно розбивають навпіл, виймають вміст, просушують. Після цього внутрішні стінки обклеюють клаптиками паперу та клеєм ПВА. Потім половинки склеюють, витягують повітря. Після висихання писанка вже не розіб’ється.
У колекції музею також представлено декоративні яйця, оздоблені вишивкою, бісером, аплікацією з паперу, соломкою, рослинною серцевиною та насінням злаків. Є керамічні та виточені з дерева яйця. Найдавніша писанка України в колекції написана природними барвниками на гусячому яйці ще у XV столітті. Її було знайдено 2013 року у Львові під час археологічних розкопок і подаровано музею археологами. Колись писанки дарували на знак перемир’я, як побажання здоров’я, краси, сили, врожаю, а також як оберіг. Давня гуцульська легенда каже, що світ існуватиме доти, доки писатимуть писанки.
Садиба «Еко-Карпати»
Якщо ви прагнете поспілкуватися з цікавими людьми, скуштувати свіжого меду або домашньої наливки, поганяти на квадроциклах чи конях, завітайте до садиби зеленого туризму «Еко-Карпати». Тут вас зустрінуть привітні господарі Анна та Григорій у селищі міського типу Кути, що за 45 км від Коломиї та 75 км від Чернівців. Садиба працює вже 15 років, має 15 кімнат і може прийняти 40–50 гостей. Проживання коштує 100–200 гривень на особу, для дітей до 10 років — безкоштовно. Харчування обійдеться у 150–200 гривень на добу.
У садибі є кімната-музей. Там зберігаються кейс з мільйоном «зелених» (доларів), статуї, маски з усього світу, старовинна зброя, амулети – справжня печера шамана. Крім того, до послуг гостей сауна з басейном, більярд, настільний теніс, тренажерна зала, бар, дитяча кімната з ігровими приставками PlayStation, прокат велосипедів, паркінг та Wi-Fi. Тут навіть проводилася дискотека з живою музикою за участі місцевого ансамблю «Водограй». Неподалік від садиби розташоване приватне озеро, на березі якого стоїть чан з дровами – чудове місце для оздоровлення та відпочинку.
Зранку вас пригостять смаколиками та запропонують екскурсії. А в ніч із п’ятниці на суботу варто відвідати ринок «Шанхай», який працює з опівночі до 9 ранку. Товар розглядають при світлі свічок, що додає особливої атмосфери. Тут найкращі майстри Гуцульщини виставляють свої вироби з дерева. Також можна поїхати до Косова на гуцульський ярмарок. Там представлено великий вибір вишиванок, рушників, шкарпеток, ковдр та ліжників з овечої вовни, сирів та домашніх ковбас.
Богиня Лада
У селі Снідавка Косівського району, у Терношорському скельному святилищі, розташоване місце, про яке складають легенди. Величезна рукотворна кам’яна скульптура давньослов’янської богині Лади є місцем паломництва. Вважається, що кам’яна богиня-Мати має надзвичайну силу, слугує оберегом від темних сил, приносить у сім’ю щастя та любов, а також допомагає жінкам завагітніти і народити.
Зріст Лади, яку ще називають Великою Матір’ю, сягає 10,4 метра, а важить вона 100 тонн. Вчені припускають, що кам’яна Лада з’явилася тут ще в доарійську епоху.
Всередині скелі є вузький прохід, пройшовши яким, людина очищується від усього поганого. На вершині скелі, між двома деревами, розташована невеличка лавка для закоханих пар.
Маєток Святого Миколая
Національний природний парк «Гуцульщина» в селі Пістинь Косівського району є домівкою для Маєтку Святого Миколая. Будиночок зведено з дерева в гуцульському стилі. На першому поверсі розміщено скрині з листами до Миколая. На другому поверсі — робочий кабінет та світлиця Святого Миколая, де він із помічниками працює цілий рік без вихідних. 19 грудня Миколай запрягає коней і на санях вирушає розвозити подарунки.
Написати листа можна також електронною поштою, яка доступна на сайті Маєтку: mykolaj.if.ua
Тіні забутих предків
У селі Верховина Івано-Франківської області діє музей «Тіні забутих предків». Саме в цій хаті 1963–1964 роках протягом семи місяців проживав кінорежисер Сергій Параджанов під час зйомок фільму «Тіні забутих предків».
Тут розповідають про фільм та процес зйомок, представлено деякий реквізит. Цікавим експонатом є весільна ґуґля (весільний вінок), в якій був одягнений головний герой фільму Іван (Іван Миколайчук). На стінах розміщені світлини з фільму.
Смерекова хата
Музей-садиба народного артиста України, відомого співака Назарія Яремчука, розташований на околиці Вижниці Чернівецької області. Музей «Смерекова хата» створено в батьківському домі співака його сестрою Катериною Іванівною, яка проводить безкоштовні екскурсії. Вона з любов’ю розповідає про дитячі роки та життєвий шлях Назарія.
Поруч стоїть Дмитрівська церква, а за нею стежка веде до джерела, яке в народі називають «Назаровою криницею». Тут, серед скель урочища Гуцулове, любив гуляти співак.
За прийом дякуємо садибі зеленого туризму «Еко-Карпати»
