Британський блогер Том Торнтон, відомий своїми розповідями про незвичайні місця світу, поділився враженнями від подорожі до одного з найдивовижніших кордонів Великої Британії. Він розповів Софі-Мей Вільямс про свою мандрівку до британської території, розташованої за 3200 кілометрів від материкової частини королівства.
«Стоячи на краю скелі, я відчуваю спеку сонця на шиї, оглядаючи навколишній краєвид», — розповідає Торнтон. «Ліворуч височіє стародавній амфітеатр на пагорбі, праворуч — руїни колишніх будинків гладіаторів та тисячолітні мозаїки».
За його словами, на перший погляд будь-хто міг би подумати, що він перебуває на екскурсії стародавнім грецьким містом-державою Куріон, що розташоване на околиці Лімасола, другого за величиною міста Кіпру. Однак, технічно, він перебував на території Сполученого Королівства.
«Я вирушив на Кіпр, щоб перетнути найдивніший сухопутний кордон Британії», — пояснює блогер. «Тут немає жодних офіцерів, які перевіряють паспорти, жодних знаків чи прапорів. По суті, немає нічого, що б вказувало на перетин суверенної території Середземноморського острова до земель іншої країни».
Коли Кіпр здобув незалежність від Великої Британії у 1960 році, корона зберегла контроль над двома значними ділянками суші, що становили приблизно 3% території острова. Ці території отримали назву Суверенні повітряні бази (Sovereign Air Bases, SBA).
«Акротірі, Західна SBA, межує безпосередньо з Лімасолом, а на сході, поблизу ‘буферної зони’, контрольованої ООН, з північним Кіпром, розташована Декелія, Східна SBA. Я перебуваю саме в Акротірі», — зазначає Торнтон.
Він додає, що минулого березня, на початку війни між США та Іраном, напад дрона поблизу цієї британської бази Королівських ВПС викликав занепокоєння щодо безпеки в усьому Східному Середземномор’ї. Наразі жодних ознак загрози немає. Місцеві жителі, здається, здивовані появою туриста, адже, за його словами, сюди практично не їдуть відвідувачі.
Чому саме це місце?
«Однією з головних причин, чому я опинився тут, є популярність Кіпру як пляжного напрямку», — ділиться Торнтон. «Кілька авіакомпаній виконують прямі рейси з Великої Британії, а готелів та варіантів для відпочинку тут більше, ніж я можу з’їсти гарячих страв».
«Однак, окрім репутації курортного раю, Кіпр рідко потрапляє в заголовки новин. Його також нечасто згадують в історіях про Середземномор’я, Близький Схід чи Британську імперію, яка змінила османське панування тут у 1878 році», — додає він.
«А адже мав би. Кіпр зазнав окупації майже всіма імперськими державами, яких ви можете собі уявити. Тут є захоплива історія, куди б ви не поглянули», — наголошує блогер.
«Навіть сьогодні Нікосія — остання розділена столиця Європи. Коли Кіпр оголосив про свою незалежність, було сформовано новий уряд греків-кіпріотів та турків-кіпріотів. Через три роки все це розвалилося під час ‘кривавого Різдва’ — хвилі насильства, що ознаменувала крах Республіки Кіпр, яка передбачала спільне правління. Оскільки напади переважно почалися в Нікосії, офіцери ООН створили кордон через історичний центр міста», — розповідає він.
«Сьогодні південна частина Нікосії керується міжнародно визнаною Республікою Кіпр. Північ належить Турецькій Республіці Північного Кіпру, яку визнає лише Туреччина. Водночас ‘буферна зона’ ООН розділяє їх», — підсумовує Торнтон.
Кордон, що не має сенсу
«Але повернімося до Акротірі. Оскільки кордон настільки непомітний, мені довелося вгадувати, коли саме я його перетинаю», — ділиться блогер. «На відміну від кордону в Нікосії, відомого як ‘Зелена лінія’ через те, що його буквально окреслили зеленим олівцем під час інтенсивного насильства між греками-кіпріотами та турками-кіпріотами, тут немає жодних маркерів. Вам доводиться дивитися на GPS, щоб зрозуміти, що ви переходите з ‘Британських зон’ назад на територію Кіпру».
«Я перетинаю його біля Колосі, села на околиці Лімасола з замком XIII століття, збудованим хрестоносцями», — продовжує він. «Я дивлюся на Середземне море, але технічно я перебуваю в тій самій країні, що й моя родина, яка знаходиться за понад 3200 кілометрів».
Дивна підробіток
«База — це дивне місце. Тут є центр екологічної освіти, ботанічний сад і навіть фламінго, що живуть на сусідньому Солоному озері. А тим часом у повітрі гудуть реактивні літаки RAF», — описує Торнтон.
«Найцікавішим для мене є екологічний центр. Є оглядовий майданчик з телескопами, де можна детальніше роздивитися фламінго, морські мушлі, рідкісних птахів і морських черепах. Мені здається дивним, що це відкрито для публіки, просто поряд з авіабазою», — каже він.
«Не всі співробітники RAF проводять дні на секретних завданнях. На базі також розташована ініціатива британського уряду ‘Дарвін’ (Darwin Initiative) — проєкт з відновлення середовища існування, який фінансує місії з охорони навколишнього середовища та біорізноманіття, як-от захист та відновлення популяції зникаючих морських черепах», — додає блогер.
«Я бачу знаки, які попереджають туристів, що якщо вони будуть заважати черепахам, що вилуплюються, їх повідомлять до поліції суверенних баз. Вам було попереджено», — жартує Торнтон.
Паби та фанати «Вест Гема»
«Неподалік від авіабази, на вулиці влучної назви — Queen Elizabeth Street — знаходиться паб під назвою The Hamlet. Його обслуговують британці, які, здається, всі є фанатами футбольного клубу ‘Вест Гем’. Це, безумовно, найдивніший досвід мого перебування тут. Бармени говорять зі мною лондонським акцентом і легко переходять на грецьку, коли заходить місцевий», — розповідає він.
«Меню — це квінтесенція британської кухні: англійські сніданки, сосиски в тісті від Greggs та пінта Carlsberg, поряд з грецькими стравами, як-от сувлакі та кіпрський халлумі», — продовжує блогер.
«На телевізорах транслюють матчі Прем’єр-ліги, але співробітники кажуть, що міжнародних туристів тут майже не буває, адже це місце не є популярним серед мандрівників. Вони зазначають, що це переважно місцеві жителі, люди з Лімасола та, звісно, військовослужбовці з бази», — додає він.
«На вулиці я знову дивуюся, побачивши червоні поштові скриньки Royal Mail, ідентичні тим, що є по всій Великій Британії. Я майже очікую побачити свого друга Бена, листоношу з Брайтона, який проїжджає повз під час свого робочого дня», — ділиться Торнтон.
«Стояти на британських пішохідних переходах посеред Кіпру — це просто дивно. Проте, як типовий британець, я натискаю кнопку і терпляче чекаю, доки світлофор не стане зеленим, і я зможу перейти», — усміхається він.
«У пабі я навіть заряджаю телефон, не використовуючи європейський адаптер. З обох боків кордону я роблю висновок, що це схоже на 80% на Середземномор’я та 20% на Велику Британію 1970-х років. Не відчуваєш, ніби ти в’їжджаєш чи виїжджаєш з будь-якої з країн, просто ніби застряг у минулому», — підсумовує блогер.
Наші найкращі покупки
Формула догляду за шкірою, яка нарешті позбавила мою рутину від здогадок
Сім’ї можуть заощадити до 20% на літніх канікулах 2027 року під час чотириденного розпродажу Club Med
Наближаються холодні ранки, і це халат, в якому я хочу жити
Більшість з нас не отримують достатньо клітковини – ця проста добавка може це змінити
Мій чесний огляд нового гелю для підкручування вій UKLash
Переглянути більше »
Як розповіла Софі-Мей Вільямс.
За матеріалами: metro.co.uk