Перетворення повсякденного одягу на заяви глобального стилю — це улюблений прояв сучасних модних трендів. Секрет вдалого образу в такому контексті полягає у вмінні поєднувати практичність із невимушеністю. Так народжуються комбінації, що продовжують надихати дизайнерів та модниць, і саме зараз до них належить тандем смугастого топа та спідниці-олівця.
Хроніки стритстайлу переконливо доводять, що класичний топ у смужку залишається актуальним для щоденних аутфітів. Обтислий чи вільний, у традиційних синіх і червоних тонах або ж у нових несподіваних поєднаннях відтінків. У дуеті з невагомою білою спідницею-олівцем він миттєво переносить нас до атмосфери Французької Рив’єри, створюючи винятково жіночний та вишуканий образ. Завершити такий лук можна босоніжками на підборах чи плоскій підошві, а також сонцезахисними окулярами й шовковою хусткою.
Смугастий топ — це бездоганна класика поза часом. Спочатку створений як функціональна форма для моряків у XIX столітті, він був звільнений із суто робочого контексту завдяки візіонерському чуттю Коко Шанель, яка у 1913 році сміливо інтегрувала його до жіночого гардероба. З того моменту кінематограф і музика остаточно закріпили його культовий статус: наприкінці 1940-х років Мерілін Монро позувала в Санта-Моніці саме в топі в червону смужку, а Одрі Гепберн обирала такий топ для своїх невимушених щоденних образів. У 1960-х французьке кіно зробило смугастий принт своєю візитівкою завдяки незабутнім появам Жанни Себерг у стрічці “На останньому подиху” (1960) та Бріжит Бардо у фільмі “Зневага” (1963). Навіть світ рок-н-ролу 1970-х не встояв перед цим шармом: Патті Сміт виходила на сцену в Нью-Йорку у смугастому топі та простих джинсах, підтверджуючи колосальну універсальність речі, здатної нескінченно переосмислюватися, не втрачаючи своєї культової ДНК.