19 червня — день народження Волліс Сімпсон. Історія її кохання з герцогом Віндзорським є однією з найразючіших за все XX століття. Заради розлученої американки Едвард VIII відмовився від престолу, прокоментувавши своє рішення коротко й однозначно: “Я вважаю неможливим виконувати обов’язки короля без допомоги й підтримки жінки, яку люблю”, а потім усе життя картався через те, що не зробив кохану королевою Британії. Свою уявну провину він спокутував подарунками — Волліс Сімпсон постійно отримувала від нього дорогі прикраси.
Волліс Сімпсон
Однак не тільки захоплива історія їхніх стосунків досі підтримує інтерес до цієї пари. Уміння вдягатися й винятковий смак самої Сімпсон ставлять її в один ряд з такими іконами стилю XX століття, як Жаклін Кеннеді або Грейс Келлі, а фільм “Ми. Віримо в кохання”, режисером якого стала співачка Мадонна, вкотре підігрів інтерес і до її особистості, і до гардероба.
Волліс Сімпсон і герцог Віндзорський одружилися, коли їй було 40 років. У вище британське товариство вона ввійшла за кілька років до цього завдяки заміжжю з містером Сімпсоном. У той час знаменитий фотограф Сесіл Бітон описував її як немодно вдягнену кістляву жінку в сапфіровому оксамиті. Однак через рік він уже змінив свою думку й використовував такі епітети, як яскрава, дотепна й шикарна.
Волліс Сімпсон у молодості
Відтепер її образ був ретельно продуманий. Вона не носила каблучок, щоб не привертати уваги до пальців, зате часто вибирала кольє й сережки-кліпси. Свою худорлявість вона приховувала за грамотно скроєними сукнями, що створюють візуальний об’єм у потрібних місцях.
Основою її повсякденного гардероба в цей час стали сукні строгих фасонів, спідниці-олівці й тонкі блузи з бантами, які вона доповнювала взуттям на невеликих підборах, акуратними капелюхами й окулярами з круглими скельцями. Цих правил вона згодом дотримувала постійно і, навіть уже вдовою в похилому віці, завжди мала підкреслено елегантний вигляд.
Саме їй зобов’язані жінки всього світу появою в їхніх гардеробах кардиганів. До цього їх носили тільки чоловіки, а смілива Волліс Сімпсон без церемоній увела кардигани в жіночий ужиток.
В її гардеробі було вбрання авторства таких дизайнерів, як Діор, Баленсіага, Ск’япареллі й Живанши. Для весілля вона вибрала сукню Мейнбохера з вузькою довгою спідницею, вже тоді продемонструвавши свою симпатію до строгого й лаконічного одягу. Водночас активно співпрацювала із сюрреалістом Сальвадором Далі, й у сукні Schiaparelli із зображенням омара на зніманні для Vogue мала не менш шляхетний вигляд.
