1970-ті не можна назвати епохою скромності. У сфері моди цей період подарував нам психоделічні візерунки від Missoni, повітряні шифонові творіння Zandra Rhodes та розкутий диско-шик Studio 54. У годинникарстві настрій був не менш яскравим: виразна геометрія, масивні золоті браслети та циферблати з натурального каменю. Сьогодні ця смілива, трохи надмірна та вільна естетика знову знаходить своє місце на зап’ястях. Годинникові бренди реагують на зростаючий попит на більш нетрадиційний дизайн, що вже помітно на ринку вінтажних аксесуарів.
Елізабет Тейлор та Річард Бертон на узбережжі Сардинії, серпень 1967 року
Реклама.
Наприкінці 1960-х та протягом 1970-х годинникарі почали експериментувати з матеріалами, раніше частіше зустрічалися у ювелірній справі. Замість звичних емальованих чи пофарбованих поверхонь, вони почали використовувати декоративні камені: малахіт, лазурит, тигрове око, корал та бірюзу. Кожен циферблат виготовлявся з цільного шматка природного каменю, який оброблявся до мікронної товщини. Це була надзвичайно делікатна і трудомістка робота. Багато з цих каменів тріскалися під час процесу виготовлення, і лише небагатьом майстрам вдавалося створити ідеально відполірований циферблат.
Rolex був серед відомих виробників, що впровадили цю тенденцію. На початку 1970-х Rolex почав оснащувати свої моделі, такі як Day-Date, циферблатами з натурального каменю. Вінтажні екземпляри того періоду залишаються надзвичайно затребуваними. Особливо цінуються золоті Day-Date з циферблатами з лазуриту чи яшми. Їхні насичені, глибокі кольори миттєво асоціюються з естетикою 1970-х. Rolex і досі створює годинники з циферблатами з твердого каменю, використовуючи від оніксу та бірюзи до авантюрину й сердоліку.
Петула Кларк у годиннику Piaget, 1970 рік
Привабливість цих матеріалів виходила за межі годинникарства, ставши частиною загальної моди того часу. Аксесуари з дерева та напівдорогоцінне каміння відображали більш богемний бік стилю 1970-х. Це був радше образ, навіяний Міком Джаггером у фільмі “Performance”, з його м’якими тканинами та прикрасами в природному стилі, ніж Джон Траволта в “Лихоманці суботнього вечора”. Годинники того періоду також інтегрувалися в цю естетику. Циферблати з твердого каменю, виті ювелірні вироби із золота та насичені кольори перетворювали годинники на ефектні прикраси, а не просто на функціональні пристрої. Цю трансформацію чудово ілюструють такі особистості, як Елізабет Тейлор.
Piaget, у своїх архівах якого зберігаються годинники з кам’яними циферблатами та скульптурні браслети, продовжує черпати натхнення з цього періоду. Бренд вже відроджував вінтажні моделі, пов’язані з Енді Ворголом. Цього року Piaget повертається до ще однієї знакової форми тієї епохи – годинника-підвіски. Нові моделі Swinging Pebbles виготовлені з декоративного каміння та підвішені на золотих шнурах, що нагадують про давню традицію Piaget, де годинник завжди був не лише механізмом, а й об’єктом мистецтва.
Рекламна кампанія Piaget 1970 року
Dior також досліджує формат годинника-намиста, представивши підвіску Rose des Vents Secret Watch, створену Віктуар де Кастеллан. Bvlgari, своєю чергою, продовжує традицію 1970-х, коли годинник сприймався передусім як ювелірний виріб. Це яскраво демонструє годинник-браслет Tubogas: гнучкий золотий браслет, прикрашений дорогоцінним камінням, який одночасно показує час.
Золотий годинник-браслет із діамантами та різнокольоровим коштовним камінням, Bvlgari
Саме цей період започаткував кілька найвпливовіших силуетів в годинникарстві. У 1972 році Audemars Piguet представив Royal Oak, розроблений Жеральдом Жентою. Його кутовий корпус та інтегрований браслет визначили нову архітектурну логіку в дизайні годинників, ставши одним із ключових візуальних символів епохи. Оновлена версія Royal Oak Mini має мініатюрний циферблат з оніксу з діамантовими мітками. В рамках нового проєкту Atelier des Établisseurs Audemars Piguet знову звертається до того самого періоду, представляючи модель Établisseurs Galets з кам’яним циферблатом. У цій моделі бренд спирається на своє ювелірне спадщина 1970-х, використовуючи форми, що нагадують гальку, та працюючи з напівдорогоцінними матеріалами.
Золотий годинник з натуральним камінням, Audemars Piguet
Через кілька років Жеральд Жента застосував схожий принцип інтегрованого браслета для Patek Philippe Nautilus, представленого в 1976 році. Ця модель відзначалася характерним корпусом, навіяним формою ілюмінатора. Patek Philippe, один із хранителів традицій швейцарського годинникарства, також піддався експериментальному духу того часу, створюючи еліптичні корпуси, рельєфні браслети та кольорові циферблати з каменю. Golden Ellipse, випущений у 1968 році, минулого року повернувся з повноцінним браслетом, що чудово відповідає сучасному інтересу до скульптурних золотих годинників.
Ці моделі об’єднує не лише ностальгія. Вони також відображають новий інтерес до індивідуальності. У 1970-х роках до дизайну годинників підходили з великою свободою, і сьогодні ця свобода знову виглядає надзвичайно актуальною. Через півстоліття дух того десятиліття продовжує жити: на зап’ястях, а іноді й на шиї.
Золотий годинник-підвіска з малахітом і діамантами, Dior Watches
За матеріалами vogue.co.uk