Цьогоріч відзначається 60-річний ювілей від дня, коли Ів Сен-Лоран представив перший жіночий смокінг – знаменитий костюм, який у 1966 році виявився не тільки новою формою, а і дійсним вираженням епохи. Те, що сьогодні у модному лексиконі 2026 року іменується як темний брючний ансамбль, розроблений для жінки, тоді містило значно глибший сенс. Смокінг став уособленням соціальної метаморфози – знаряддям емансипації, символом рівноправ’я та міці. Це був одяг, що трансформував не лише гардероб, а й саму перспективу бачення жінки у соціумі.
Реклама.
З того часу безліч дизайнерів переосмислювали смокінг знову і знову. І, як знов нагадав Ентоні Ваккарелло, саме Saint Laurent залишається його духовною колискою. Після експериментів із розкішними вечірніми сукнями з гіпероб’ємом минулого сезону креативний директор Saint Laurent започаткував осінньо-зимовий показ серією з восьми темних брючних ансамблів, вдягнених на голе тіло. До завершення їх стало чотирнадцять – майже маніфест сталості та зосередженості.
За кулісами Ваккарелло зазначав, що перейняв похилу лінію плеча з нової чоловічої колекції, натомість жіночі костюми зробив більш легкими й без підкладки. Повторюваність форм акцентувала увагу на деталях: зачесане набік волосся, зафіксоване гелем і зібране в низький пучок, виразний макіяж smoky eyes, підкреслені вилиці та блискучі темно-червоні губи від Пат Макґрат – відсилання до естетики рекламних кампаній і фотографій Гельмута Ньютона 1970-1980-х років.
Альтернативою до суворого смокінгу стала інша серія – облягаючі сукні-боді з мережива, вкритого силіконом, а ще два глянцеві гумові плащі. Цей декадентський блиск перегукувався з настроями, що зазвучали й у Мілані, особливо в колекції Демни для Gucci. Посил звучить чітко: сексуальність знову в центрі модної розмови – разом із поверненням до чітко окресленого, майже канонічного типу тіла.
За даними vogue.com.