Поділитися
12 лютого на українські екрани виходить один з найбільш очікуваних кінофільмів цього року — адаптація роману Емілі Бронте "Буремний перевал". Вже тривалий час костюми в кіно не викликали такого хвилювання, як у випадку з цією картиною. Розповідаємо про них у подробицях.
Про екранізацію Емеральд Феннелл
Важко згадати, коли востаннє вбрання для кінофільму викликали стільки шуму й полеміки, як образи, створені дворазовою володаркою “Оскара” Жаклін Дюрран для “Буремного перевалу” режисерки Емеральд Феннелл. Хіба що “Барбі” Ґрети Ґервіґ — і там за гардероб також відповідала Дюрран. Раніше вона вдягала Крістен Стюарт у Chanel для фільму “Спенсер”, створювала бальні вбрання для сестер Марч у “Маленьких жінках”, а також культові луки Кіри Найтлі у “Гордості та упередженні” й “Спокуті”. Зелена сукня з останньої кінострічки й досі фігурує у переліку найбільш обговорюваних екранних образів усіх часів.
Отже, не дивно, що Феннелл і Марго Роббі — вона грає у фільмі Кеті й водночас виступає продюсеркою кінострічки та вже співпрацювала з Дюрран над “Барбі” — запросили британку до роботи над їхнім масштабним епосом. Навряд чи вони уявляли, що костюми стануть темою розмов задовго до прем’єри. Як тільки в мережі з’явилися перші розмиті кадри папараці зі знімального майданчика, інтернет збунтувався: користувачі сперечалися щодо історичних неточностей і сміливої, майже ексцентричної стилістики.
Втім, творча група залишається спокійною. Їхній “Буремний перевал” від самого початку задумувався як фантазійна мрія-галюцинація, у якій історичні відсилання легко поєднуються з глянцевою сучасністю. Судячи з перших трейлерів, ця Кеті — не скромна брюнетка у темних сукнях, що блукає пустищами. Натомість це радісна блондинка в корсетах у стилі німецької доярки, у блискучих “шоустоперах” і сонцезахисних окулярах, гідних Елтона Джона. Її партнери теж руйнують очікування: Джейкоб Елорді грає похмурого Гіткліфа, Елісон Олівер — ангельську Ізабеллу Лінтон, Хонг Чао — стриману, сталеву Неллі Дін, а Шазад Латіф — самовпевненого Едгара Лінтона.
Напередодні виходу, запланованого на 12 лютого — майже до Дня закоханих, — Дюрран показує американському Vogue ексклюзивні деталі роботи та розповідає про ключові образи: від прозорого вбрання для шлюбної ночі до легендарної “латексної сукні”, про яку всі говорять.
Реклама.
“У нас був калейдоскоп епох”
За словами Дюрран, коли вони зустрілися, Феннелл вже рік або й більше збирала візуальні посилання: Тюдори, 1950-ті, сучасна мода — все в одному настроєвому міксі. На мудбордах сусідили історичні портрети, музейні костюми, архівні фото, вінтажні речі та сучасні покази. Там були й впливи Mugler та Alexander McQueen — не як прямі цитати, а як естетичний напрямок.
“Наші посилання охоплювали все: від єлизаветинської, георгіанської та вікторіанської епох — до живопису, історичного одягу, сучасної моди й екранних інтерпретацій костюмів у фільмах ХХ століття. Завдання було одне — зібрати цей хаос у цілісну візуальну мову, що розповідає історію”, — ділиться художниця.
Перша поява Кеті
Сукня в традиційному німецькому стилі (яка може нагадувати вбрання офіціанток на фестивалі “Октоберфест” у Німеччині) і яка вже стала мемом, — це перший дорослий вигляд героїні Кеті. Вона навмисно балансує між історичним костюмом, сучасною модою та гламуром Старого Голлівуду. Це свідомо театральна, майже нереалістична річ — і саме в цьому її сила. Одним із посилань для сукні став образ акторки Мішель Мерсьє в ролі Анжеліки у фільмі “Анжеліка, маркіза ангелів” 1964 року.
Весільна сукня та прикраси Chanel
Натхненням для весільної сукні Кеті стали портрети авторства німецького художника середини ХІХ століття Франца Ксавера Вінтергальтера та силуети дизайнера Чарльза Джеймса — поєднання вікторіанської розкоші й архітектурного шику 1950-х. Сукня ніби зійшла зі старовинного полотна, водночас зберігаючи сучасну пластику.
Під час шлюбної ночі Кеті має дуже несподіваний образ. Ідея цієї сукні виникла з дивакуватої фотографії 1950-х: жінка, загорнута в целофан, наче подарунок. Дюрран переосмислила цей образ як символ — Кеті сама робить собі подарунок. Матеріал сукні — ультраблискуча синтетика.
Також у фільмі можна побачити вінтажні прикраси Chanel — зокрема як прикраси для волосся. Chanel відкрили для команди свої архіви. Вінтажні брошки та інші прикраси вшивали прямо у волосся та вбрання Роббі. Історичні за духом, але зухвало сучасні — саме те, що потрібно Кеті, розповідає Дюрран.
Про ту саму "латексну" сукню
Насправді це не латекс — а надзвичайно блискуча, синтетична, пластифікована сучасна тканина. Червоний — ключовий колір для Кеті протягом усього фільму, і вона носить кілька блискучих речей. Одна з них — сукня з пишною червоною спідницею, що нагадує латексну, та білою блузою. “Ми використали цей образ у сцені, де хотіли поєднати сукню й декорації у справді штучний і дуже стилізований спосіб, адже там є ця гумована, блискуча червона підлога. Вони ніби зливаються між собою, а стіни бібліотеки білі, як її блузка”, — розповідає Дюрран.
Про капелюхи та символи
Величезний солом’яний капелюх із падаючими зірками, хутряна шапка на Різдво, безліч готичних хрестів і ланцюгів — усе це додає образу Кеті трохи гротеску, трохи казковості й трохи бунту.
Про образ Гіткліфа у виконанні Джейкоба Елорді
Гіткліф у виконанні Елорді має більш історичний, майже георгіанський вигляд: він носить темні кольори, білі сорочки та довге чорне пальто. Це такий собі романтичний “байронічний” герой. “Ми взагалі не зображуємо конкретний момент у часі — ми просто обираємо образи чи стилі, які нам подобаються для кожного персонажа”, — зізнається Дюрран.
Про інших персонажів
Щодо інших персонажів фільму, то робота над їхніми образами значно більше спиралася на історичний період, ніж у Кеті, — зокрема на 1860-ті роки, для моди яких були характерні складна обробка тканин, активне використання мережива та бантів як декору. Так, Ізабелла Лінтон нагадує ляльку: у рожевих сукнях із бантиками й мереживом — ніби перебільшена версія моди 1860-х. Неллі Дін теж отримує більше текстур і вишивки, щоб органічно вписатися в барокову стилістику фільму.
А ось брутальний Едгар Лінтон — демонстративно “неправильний”: він носить блискучі тканини, а його стиль можна описати словами показна розкіш, адже Едгар уособлює нові гроші, які кричать голосніше за історичну достовірність.