Якийсь час кутюр’є відчували тугу за естетикою двотисячних років та популяризували нові інтерпретації топів з крильцями, baby tee й дещицю іронічного блиску з нульових. Подібні вбрання прогресивні модниці жваво вдягали у 2020-х. Але тепер загальний настрій трансформувався. Здебільшого після релізу телесеріалу “Історія кохання” Раяна Мерфі модні тенденції відхилилися в інший бік. Замість сяйва та оздоблення — виваженість. Замість акцентів — лаконічні форми. У центрі уваги — знову мінімалізм 1990-х і стиль Керолін Бессетт-Кеннеді: вишукані ансамблі, сукні навскіс, монохромність, Yohji Yamamoto та Calvin Klein.
Сара Піджон в ролі Керолін Бессетт-Кеннеді в серіалі “Історія кохання”
Реклама.
Сара Піджон в ролі Керолін Бессетт-Кеннеді в серіалі “Історія кохання”
Слідом за помітними 1980-ми з підплічниками й інтенсивним мейкапом мода 1990-х стала початком нової ери. Calvin Klein, Prada і Donna Karan зробили прості речі бажаними. Мінімалізм став новим орієнтиром і зразком. І цей прийом використовувався не лише в рекламних роликах або на подіумах. Він добре простежується і в кінострічках того часу. Далі — 8 кінокартин, у котрих мінімалістичну моду 1990-х показано якнайкраще.
“Основний інстинкт”, 1992
Шерон Стоун у фільмі “Основний інстинкт”, 1992
Це один із найвідоміших детективів 1990-х. Головна героїня у виконанні Шерон Стоун — романістка, яка керує людьми та подіями. Її стиль досить стриманий. Чимало білих речей, чіткі костюми, мінімум деталей. Усе працює на образ контролю та впевненості. Це один із найяскравіших прикладів мінімалізму 1990-х у кінематографі.
“Реальність кусається”, 1994
Ітан Гоук та Вайнона Райдер у фільмі “Реальність кусається”, 1994
Кінофільм розповідає про життя юних людей після університету. Вони намагаються знайти роботу, себе та своє місце у світі. Головна героїня Лелейна у виконанні Вайнони Райдер постійно перебуває у цьому стані невизначеності. Її зовнішність це підкреслює. Вона одягає прості сукні, вільні костюми, сорочки та тонкий трикотаж. Усі вбрання мають трохи недбалий, але дуже натуральний вигляд. Це мінімалізм 1990-х у його найвідвертішому прояві — без зайвих клопотів, але з почуттям стилю.
“Безголові”, 1995
Алісія Сільверстоун у фільмі “Безголові”, 1995
З першого погляду, цей фільм не про мінімалізм. Багато кольорів, аксесуарів, ефектних луків. Але якщо придивитися, там є й стримані моменти. Наприклад, біла мінісукня Calvin Klein, котру носить Шер. Вона проста та дуже типова для моди 1990-х. Це нагадування, що навіть у більш різноманітному стилі мінімалізм все одно був присутній.
“Дещо про Мері”, 1998
Кемерон Діас у фільмі “Дещо про Мері”, 1998
В епіцентрі сюжету — Мері, персонаж Кемерон Діас, в котру закохуються майже всі чоловіки навкруги. Вона навіть не старається виглядати ефектно, але якраз це і дає результат. Її гардероб дуже простий: сукні-комбінації, топи на вузьких бретельках, недовгі кардигани. І саме ця простота робить її образ стильними та привабливими. Це типовий приклад мінімалізму 1990-х — коли вбрання не яскраве, але закарбовується в пам’яті.
“Ідеальне вбивство”, 1998
Гвінет Пелтроу у фільмі “Ідеальне вбивство”, 1998
Це трилер про заможних людей, зраду та ретельно спланований злочин. Гвінет Пелтроу грає жінку з вищого товариства Нью-Йорка, яка потрапляє в епіцентр небезпечної ситуації. Її стиль дуже чіткий та продуманий. Вона вдягає довгі пальта, маленькі чорні сукні, лаконічні речі без зайвих акцентів. Усе виглядає дорого та стримано. Такий мінімалізм підсилює її вигляд і характер.
“Обережно, двері зачиняються”, 1998
Гвінет Пелтроу у фільмі “Обережно, двері зачиняються”, 1998
Фільм демонструє дві версії одного життя. В одній героїні вдається сісти на поїзд, в іншій — ні. І далі її доля складається по-різному. У цих двох сюжетних лініях змінюється і манера вдягатися. В одному разі — строгі костюми, пальта, більш зібраний вигляд. В іншому — джинси, трикотаж, більш невимушений стиль. Але в обох випадках це мінімалізм 1990-х, просто в різних амплуа.
“Великі надії”, 1998
Гвінет Пелтроу у фільмі “Великі надії”, 1998
Це переосмислена інтерпретація класичного роману Чарльза Дікенса. Історія про кохання, соціальні відмінності та ставання дорослим розгортається в Нью-Йорку. Естелла у виконанні Гвінет Пелтроу виглядає як звичайна світська дівчина 1990-х. Вона носить елегантні сукні, прості, але дуже витончені речі. Зелений костюм Donna Karan став визначним образом. Але важливі й інші речі: сукні на шлейках, гольфи, мінімалізм у кожному образі.
“Жорстокі ігри”, 1999
Сара Мішель Геллар у фільмі “Жорстокі ігри”, 1999
Кінофільм про забезпечених підлітків Нью-Йорка, їхні маніпуляції та забави з почуттями. Персонаж Сари Мішель Геллар — Кетрін — холодна, розважлива та тримає все під контролем. Її одяг повністю це відображає. Вона носить чіткі силуети, мінімум кольору, великі окуляри. Це стриманий стиль, котрий підкреслює її впевненість та відстороненість.