З-поміж найбільш примітних експозицій поточного місяця — нові твори Павла Макова в The Naked Room, особлива виставка, присвячена Сержу Лифарю, в Музеї історії міста Києва, та масштабний проєкт Матвія Вайсберга в Українському Домі.
“ПІСЛЯМОВА (або пейзаж із фіговим листом)”
The Naked Room
Реклама.
до 8 лютого
Експозиція одного з найзнаменитіших українських художників Павла Макова демонструє останні роботи із серії “Абракадабра”. Це свого роду післямова до однойменної авторської книги митця, яку опублікували IST Publishing у грудні. У даному задумі художник фіксує стан після завершення значного циклу, над яким працював останні 11 років, і потребу “договорити”, коли основне вже ніби промовлено.
“В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг”
Український Дім
з 28 січня до 15 лютого
Виставка до Міжнародного дня вшанування пам’яті жертв Голокосту, який щорічно відзначається 27 січня, у день визволення ув’язнених нацистського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау, запрошує відвідувача до усвідомлення цієї трагедії через тексти громадських діячів, вислови людей, що її пережили, архівні відеоматеріали, першу у світі симфонію про Голокост, написану Дмитром Клебановим, і роботи київського живописця Матвія Вайсберга. В експозиції представлено понад 200 його живописних і графічних робіт, створених протягом останніх трьох десятиліть. Головний твір “Сім днів” стає наочною метафорою пошуку значення — руху з пітьми до світла, з хаосу до порядку, з втрати до пам’яті.
"Серж Лифар. Моя Одіссея із Києва до Києва"
Музей історії міста Києва
до 1 лютого
"Серж Лифар. Моя Одіссея із Києва до Києва" — виставковий проєкт до 120-річчя одного з найвидатніших танцюристів XX століття? знаменитого артиста балету, хореографа, викладача, що допоможе докладніше його вивчити. У виставці представлені зокрема численні листи, записки, театральні буклети — гості зможуть переконатися, як багато митець гастролював і мандрував світом. Як птах, подібно до Ікара, він літав дуже високо, але думками завжди повертався до Києва. Знамениті крила до сценічного вбрання Ікара з однойменної балетної постановки 1935 року, з якими він залишав Паризьку оперу, також експонуються на виставці.
“З художницями, кураторками, золотими заходами сонця”
Музей Ханенків
до 8 березня
Проєкт “З художницями, кураторками, золотими заходами сонця” — перша особиста виставка Анни Сапон, яка презентує серію з 11 великих “килимів” на полотні, виконаних у техніці тафтингу, а також два артоб’єкти, ескізи, живопис, тексти, що нададуть можливість повніше відчути її мистецький всесвіт.
Анна Сапон — художниця, співзасновниця майстерні “ательєнормально” та “Прекарні” — мистецького осередку для спільної роботи нейротипових і нейровідмінних художників та мисткинь. Кураторкою виставки стала Катя Лібкінд, співзасновниця “ательєнормально” та “Прекарні”, художниця й кураторка художніх проєктів. У власних роздумах Анна Сапон намагається наблизитися до образу райської вроди. Її роботи, тексти та пісні сповнені образами золотих водоспадів, прочинених воріт, сяючого повітря та надзвичайно інтенсивних відчуттів. До кожного килима Анна додає поезію — те, що килим міг би сказати глядачам.
"Для всіх, хто "на материку""
the stein studio
до 1 лютого
У суспільному просторі майже не представлений щоденний досвід людей, які мешкають в окупації, зазначають організатори виставки "Для всіх, хто "на материку"". Не мова опору і не узагальнений образ “життя під гнітом”, а повсякденна реальність: побут, боязнь, адаптація, мовчання, внутрішні поступки. Ці свідчення не вміщуються у звичні рамки й тому нечасто стають помітними.
Виставка презентує тексти та осмислення щодо них анонімної авторки блогу під псевдонімом Ганна Смілка, що досі перебуває всередині окупованої Донеччини. У ньому авторка змальовує реальність захопленого Донецька, документуючи свої будні та дійсність окупаційних адміністрацій, механізми пропаганди та вплив тривалої російської окупації на місцевих жителів, ділячись власними спостереженнями. Експонати виставки створені на основі текстів Ганни.
“Мистецький родовід. Спадковість і новаторство”
Національний музей “Київська картинна галерея”
Чи може творчість бути успадкованою? Про це роздумують на виставці у Київській національній картинній галереї, яка представляє роботи представників 35 відомих українських художніх сімей: від класиків до сучасних митців. Криволапи, Чичкани, Яблонська-Отрощенки-Атаян, Тістол-Скугарєва — тут можна побачити роботи найяскравіших українських авторів, що охоплюють майже сто років, від 1930-х і дотепер.
"О 2:47 в коридорі я побачила море. Сон як акт опору"
Галерея Garage 33 (біля метро "Сирець")
Галерея, котру минулого року відкрила мисткиня Марія Куліковська, розпочинає рік імерсивною персональною виставкою “О 2:47 в коридорі я побачила море. Сон як акт опору” художниці Поліни Чоні у співпраці з психоаналітикинею Тетяною Цибульник та композитором Максимом Раздобудьком. Проєкт, над яким художниця працювала більше року, досліджує сон як форму психічного протесту та простір внутрішньої стійкості в умовах втрати опори, війни й затяжної вразливості. Виставка постає як живий, змінний простір, що перетворюється з плином часу та вибудовує рухливий діалог між тілом, побутом і архітектурою сну.
Виставку можна відвідати у вихідні з 11:00 до 15:00 або у будні лише за попередньою домовленістю.