9 січня 1924 року з’явився на світ Сергій Параджанов, творець одного з найбільш знакових кінофільмів в історії українського кінематографу — “Тіні забутих предків”. Спеціально для vogue.ua дослідниця доробку Параджанова Вероніка Журавльова розповідає про значення моди та, безпосередньо, вбрання в його творчості, а також про те, як його мистецтво вплинуло на сучасну поп-культуру — від Мадонни до Леді Гаги.
Сергій Параджанов, липень 1988 року; фотограф: Юрій Мечитов
Сергій Параджанов — неповторний кінорежисер, автор “Тіней забутих предків” та “Кольору граната”, неординарний митець, “заворожливий, проте важкий у спілкуванні”. Костюми Параджанова у фільмах і в житті — справжні шедеври. Він створював образи для кінозірок 1980-х, подарував ІвСен Лорану збірку власних ескізів та розмалював парасолю для Франсуази Саган. Сьогодні його оригінальний стиль перейнятий нинішніми творцями — завдяки ініціативі режисера ТарсемаСінгха свіжий кліп Леді Гаги “911” майже повністю відтворений “у стилі Параджанова”. Про історію створення “костюма Параджанова” та про те, як режисер і досі впливає на світовий кінематограф і моду, читайте в нашому матеріалі.
Реклама. 
Кадр із фільму "Тіні забутих предків", 1965
“Тіні забутих предків” — кінострічка, яка принесла Сергію Параджанову всесвітню відомість, вийшла на екрани 1965 року. У цьому фільмі актори зуміли передати щирі почуття та переживання персонажів. Вбрання, взуття, предмети побуту, текстиль, аксесуари — також були справжніми. Відтворити вигляд гуцулів і їхнє життя режисеру допомогла художниця з костюмів Лідія Байкова.
Автентичний гуцульський одяг, який використовувався під час кінозйомок
Майстер своєї справи Лідія Байкова провела грандіозну роботу — завдяки подорожам у віддалені гуцульські поселення вона зуміла підібрати унікальний набір тканин і фактур, вишивки, срібла та інших прикрас таким чином, що глядач без вагань повірив у правдивість подій на екрані.
Кадр із фільму "Тіні забутих предків", 1965
Для фільму “Колір граната” (початкова назва “Саят-Нова”) Сергій Параджанов створив власний сценарій, в якому вже були детально описані костюми головних дійових осіб. Це унікальне поєднання елементів, аксесуарів і стилів різних епох. Для зйомок були придбані вірменські срібні пояси та прикраси, а в сценах, що відображали церковне життя, використовувалися оригінальні речі.
Кадр із фільму “Колір граната”, 1969
У вбранні Принцеси Анни зі сцени полювання Сергій Параджанов комбінує замшу та каракуль різних відтінків — від перлинно-сірого до графітового, доповнюючи образ героїні головним убором, оздобленим пір’ям в тон її сукні. Червоний оксамит і чорний каракуль передають внутрішній стан персонажа у сцені інтимної розмови з Поетом та покликані передати поетичні рядки Саят–Нови, що є основою цієї сцени: “Ти вогонь — твоє плаття вогонь”.
Царівна Анна в палаці; фотографія зі зйомок фільму “Колір граната”, 1969; Грузинський державний музей театру
Життя і мода
У повсякденному житті Сергій Параджанов діяв як кутюр’є, створюючи візуальний образ для особи, чия зовнішність викликала в нього зацікавленість.
На цьому знімку ми бачимо Сергія Параджанова в одному зі своїх головних уборів, поряд із ним —автопортретна інсталяція в оксамитовому халаті з червоними ромбами роботи Лялі Агабабян, це фото зроблено у 1980-ті. Фотограф — Юрій Мечитов.
Приятелька Параджанова Ляля Агабабян пошила для Параджанова ексклюзивний халат із чорного оксамиту, прикрашений червоними ромбами, творчий омаж його автопортретним лялькам, які надихнули художницю. У цьому халаті режисер був присутній на прем’єрі фільму “Ашік–Керіб” у Києві в 1988 році.
Сергій Параджанов, липень 1988 року; фотограф: Юрій Мечитов
Параджанов та ІвСен Лоран
За життя костюми Сергія Параджанова не демонструвалися на виставках, але ідея організувати таку виставку з’явилася у нього після іншої визначної події — виставки ІвСен Лорана у 1987 році. Параджанова та Сен Лорана познайомив Василь Катанян. Дружба двох геніїв оповита легендами — за однією з версій, кутюр’є не мав навіть уявлення про те, хто такий Параджанов, за іншою — вражений пишністю костюмів фільму “Колір граната”, який він побачив у Парижі, сам попросив режисера створити для нього два ескізи. Параджанов за одну ніч створив для нього цілу збірку, яка зараз зберігається в Музеї ІвСен Лорана в Парижі.
Мадонна
У 1995 році, через п’ять років після смерті Сергія Параджанова, Мадонна випускає свій шостий студійний альбом BedtimeStories, на головну композицію з цього альбому знімає музичний кліп Марк Романек, черпаючи натхнення з символів з фільмів Параджанова “Колір граната” та Андрія Тарковського “Сталкер” і “Ностальгія”.
Кадри з кліпу Мадонни Bedtimestory, 1995; реж. Марк Романек
Леді Гага
У вересні 2020 року Леді Гага представила свій новий кліп на пісню “911”. Музичні відео базуються на посиланнях до кількох шедеврів світового кіно: “Свята гора” Алехандро Ходоровського, “8 1/2” Федеріко Фелліні, але найбільше відчувається вплив “Кольору граната” Сергія Параджанова. Над костюмами Гаги для цього фільму працювала велика команда дизайнерів під керівництвом фешн-директора зірки Нікола Формічетті та стилістки Марти дель Ріо.
Кадри з кліпу LadyGaga “911”
Режисером кліпу Гаги став ТарсенСінгх, і це не перша його робота, виконана у стилі Сергія Параджанова. У 2000 році разом із художницею з костюмів, легендарною ЕйкоІсіока, у фільмі “Клітка” з Дженіфер Лопез вони реалізували багато образів Сергія Параджанова в новому авторському баченні.
Кадри з фільму “Клітка”, 2000, Реж. ТарсемСінгх
Сучасна мода
Костюми, створені Параджановим у кіно та в житті, зберігають свою актуальність і для сучасних фешн-дизайнерів. Одну з найяскравіших колекцій “за мотивами Параджанова” представив Антоніо Маррас у 2016–му.