Міністерство охорони здоров’я України запровадило два стандарти раціонального застосування протимікробних лікарських засобів: для закладів первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Ці документи встановлюють єдині підходи до призначення, коригування та припинення протимікробної терапії, що має на меті зробити лікування інфекційних хвороб ефективнішим і безпечнішим, а також зменшити поширення антимікробної резистентності.
Нові стандарти охоплюють антибактеріальні, протигрибкові, противірусні та протипаразитарні препарати системної дії. Вони розроблені відповідно до Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року.
Ключовий принцип полягає в тому, що протимікробний препарат повинен призначатися виключно за чіткими показаннями, у необхідній дозі та на оптимальний термін. Стандарти передбачають низку конкретних заходів:
- Письмове обґрунтування кожного призначення у медичній документації або електронній системі охорони здоров’я, із зазначенням діагнозу, назви діючої речовини, дози, способу застосування, тривалості лікування та дати його перегляду.
- Призначення антибіотиків лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції.
- Заборону призначення протимікробних препаратів на вимогу пацієнта за відсутності медичних показань.
- Проведення бактеріологічних досліджень до початку антибіотикотерапії (у визначених випадках) та подальше коригування лікування відповідно до чутливості збудника.
- Оцінку ефективності антибіотикотерапії через 48-72 години після її початку. У разі непідтвердження бактеріальної інфекції або встановлення іншого діагнозу, застосування антибіотика має бути припинено.
- Обов’язкове інформування пацієнта про причину призначення препарату, дозування, тривалість лікування, можливі побічні реакції та дії у разі погіршення стану.
Для вибору антибіотиків буде застосовуватися класифікація ВООЗ AWaRe, яка поділяє їх на три групи: доступу, спостереження та резерву.
Стандарт для первинної медичної допомоги містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей. Він також надає лікарям можливість виписувати відстрочений рецепт, що дозволяє пацієнту розпочинати прийом антибіотика лише за появи певних симптомів, погіршення стану або після підтвердження бактеріальної природи захворювання.
Стандарт для спеціалізованої медичної допомоги регулює використання протимікробних препаратів як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах. Він передбачає використання даних лабораторних досліджень та місцевих антибіотикограм, контроль призначень клінічними фармацевтами, попереднє узгодження застосування антибіотиків резерву та перехід з внутрішньовенного на пероральний прийом, як тільки стан пацієнта це дозволяє.
МОЗ наголошує, що стандарти не повинні затримувати невідкладне лікування. Зокрема, у разі обґрунтованої підозри на септичний шок, антибіотикотерапію необхідно розпочати протягом першої години після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження.
Дотримання стандартів оцінюватиметься за визначеними індикаторами якості. На рівні первинної допомоги бажано, щоб щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи доступу, а частка препаратів резерву становила 0%. Для спеціалізованої допомоги встановлені окремі показники: бажана частка антибіотиків резерву становить 0% в амбулаторних умовах та менш як 2% — у стаціонарних.