25 лютого — річниця з дня народження видатного художника П’єра Огюста Ренуара. Якщо дивитися на його творчість не з позиції мистецтва, а з погляду краси, то можна знайти багато цікавого.
Портрет акторки Жанни Самарі, Ренуар, 1877. москва, музей ім. Пушкіна
Ренуар був одним з тих небагатьох щасливих художників, котрі здобули визнання і достаток ще за життя. Ренуар створював портрети в жвавій і дещо чуттєвій манері. І людям вони припадали до душі. Ще б! З чистою, сяючою та бездоганною шкірою, із задумливим поглядом, з одухотвореним лицем. Здається, на людину дивиться не живописець, а закоханий — і бачить її через особливу призму.
Реклама. 
П’єр Огюст Ренуар. Бал у Мулен де ла Галетт, 1876. Полотно, олія. Музей Орсе (фрагмент)
Обличчя дам на його картинах — здебільшого ніжні та лагідні, як біло-рожевий маршмелоу. Їхня шкіра ніби сяє зсередини, і до неї кортить доторкнутися.
П’єр Огюст Ренуар “Дві сестри” (“На терасі”), 1881. Полотно, олія. Інститут мистецтв, Чикаго
Важко не вдатися до звичайних порівнянь, але жіночі (а часто й дитячі) лиця на полотнах митця нерідко нагадують троянди Девіда Остіна — такі ж делікатно забарвлені, довершені у своїй красі.
Портрет акторки Жанни Самарі, Ренуар, 1878. Ермітаж
Правильні риси обличчя, чітко окреслені ніжні брови. Ідеал, а не жінки.
П’єр Огюст Ренуар. Білява купальниця, Ренуар, 1881. Париж, Оранжері
Для картини “Білява купальниця”, яка стала однією з найвідоміших робіт Ренуара, позувала Алін Шаріго, котра пізніше стала дружиною художника й подарувала йому трьох дітей. Зрозуміло, що він із задоволенням зображував пишні форми — і був у захваті від краси жіночого тіла. Це захоплення відчувається у багатьох його творах.
П’єр Огюст Ренуар. Великі купальниці. Полотно, олія. 1884—1887. Філадельфійський музей мистецтв
Волосся у ренуарівських жінок — зазвичай трохи хвилясте та створює м’який німб навколо обличчя. Жодних гладеньких суворих зачісок, лише ніжність і романтика.
П’єр Огюст Ренуар. Портрет Альфонсіни Фурнез, 1875. Полотно, олія. Художній музей Сан-Паулу