Ректорка Університету імені Карпенка-Карого Інна Кочарян (ліворуч) і професор кафедри звукорежисури Ігор Стецюк, який значиться у штаті Московської консерваторії (праворуч) © Петро Катеринич для ZN.UA
Петро Катеринич
Дійсний професор кафедри звукорежисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого Ігор Стецюк, щонайменше від 2019 року, присутній у персональному списку Московської державної консерваторії імені П.І. Чайковського.
Відповідно до даних офіційного сервісу Федеральної податкової служби РФ, Стецюку надано російський податковий номер, а як документ, що посвідчує його особу, фігурує паспорт громадянина Російської Федерації. Водночас, у розпал повномасштабної війни, він продовжує навчати студентів державного українського університету — за трудовим угодою та з затвердженим педагогічним навантаженням.
Університет офіційно підтвердив ZN.UA, що Стецюк працює в установі. Міністерство культури 24 червня повідомило редакції, що двома днями раніше доручило вишу провести детальну перевірку. Однак у відповіді від 25 червня університет зазначив, що не проводить службового розслідування, оскільки для цього немає підстав.
Один професор для двох країн
Ігор Олегович Стецюк — помітна постать у культурному житті. Він народився 21 червня 1958 року у Кривому Розі. Є заслуженим діячем мистецтв України, лауреатом Державної премії Кабінету міністрів України. У загальнодоступних джерелах також міститься інформація про його членство у Національній спілці композиторів, він є одним зі співзасновників Асоціації електроакустичної музики при цій спілці. Стецюк є автором музики до численних фільмів, знятих в Україні, Росії, Німеччині, Франції, Італії та США. За версією конкурсу «Знято в Україні», у 2011–2015 роках його визнавали найкращим кінокомпозитором країни.
На офіційному сайті Карпенка-Карого Стецюк вказаний як професор кафедри звукорежисури Інституту екранних мистецтв; сторінку востаннє оновлювали в жовтні 2025 року. На офіційному вебсайті московської консерваторії він представлений як професор кафедри сучасної музики.
Редакція має у своєму розпорядженні витяг з Єдиного державного реєстру платників податків Російської Федерації, сформований 19 червня 2026 року. У ньому зазначено: Стецюк Ігор Олегович, дата народження — 21 червня 1958 року, вказано індивідуальний податковий номер (ІПН). Перші дві цифри цього номера — «77» — свідчать про московську податкову реєстрацію. Дата народження, зазначена в російському документі, збігається з даними з відкритих українських джерел.
Сервіс «Дізнатися ІПН» на порталі Федеральної податкової служби РФ, через який формувався витяг, також вказує тип документа, що посвідчує особу, — паспорт громадянина Російської Федерації.
Остаточне встановлення громадянства особи — це прерогатива компетентних державних органів. Сам університет, як свідчить відповідь на запит, стверджує, що під час працевлаштування Стецюк надав документи громадянина України, а також іншу необхідну інформацію.
У московській консерваторії з 2019 року
На вебсайті московської консерваторії у профілі Стецюка прямо вказано, що з 2019 року він працює у виші як художній керівник асистентів-стажистів за спеціальністю 53.09.04 «Мистецтво музичної звукорежисури». Це чинна штатна посада. Там розміщено його фото та детальні відомості про викладача.
Сторінка Ігоря Стецюка на сайті Московської державної консерваторії імені П. І. ЧайковськогоСкріншот офіційного сайту Московської консерваторії
Сторінка персонального складу консерваторії фіксує, що у 2024 році Стецюк проходив там курси підвищення кваліфікації — два посвідчення (від 10 квітня та від 25 вересня 2024 року) були видані МДК імені Чайковського. У документах консерваторії зазначено його загальний педагогічний стаж — 33 роки 7 місяців. Влітку 2025 року Стецюк фігурує в розкладі екзаменаційної сесії асистентів-стажистів консерваторії — документі, опублікованому на офіційному сайті закладу.
Дані про підвищення кваліфікації у Московській державній консерваторіїСкріншот
Іншими словами, присутність Стецюка в російському державному виші — це безперервна, документально підтверджена лінія, що триває щонайменше з 2019 до 2025 року.
Хронологія подій
2023 рік. Публічно вже повідомлялося про паралельну роботу Стецюка в Москві. Музикант і громадський активіст Максим Майборода звернув увагу на те, що викладач Національної музичної академії України одночасно перебуває у штаті московської консерваторії.
2024 рік. Стецюк проходить курси підвищення кваліфікації безпосередньо в московській консерваторії — двічі протягом року.
2025 рік. Його прізвище присутнє у розкладі літньої екзаменаційної сесії асистентів-стажистів МДК.
2025/2026 навчальний рік. У розкладі Карпенка-Карого Стецюк зазначений як викладач дисципліни «Основи програмування та комп’ютерного монтажу» для студентів Інституту екранних мистецтв — із посиланнями на заняття в Zoom. Таким чином, принаймні частину занять для українських студентів Стецюк проводить дистанційно.
Розклад Університету імені Карпенка-Карого на 2025–2026 навчальний рік: Ігор Стецюк значиться викладачемСкріншот
Відповідь університету
На інформаційний запит редакції університет Карпенка-Карого надав відповідь листом за підписом ректорки, докторки економічних наук Інни Кочарян від 25 червня 2026 року.
Університет підтвердив: станом на дату відповіді Ігор Стецюк перебуває у трудових відносинах із закладом на посаді професора кафедри звукорежисури (завідувачка кафедри звукорежисури, заслужений працівник культури України Наталія Домбругова).
Університет підтвердив, що у 2025/2026 навчальному році Стецюк викладає студентам старших курсів бакалаврату та першого курсу магістратури. На пряме запитання ZN.UA, чи проводяться заняття очно чи дистанційно, заклад не відповів, обмежившись формулюванням про «форми, передбачені організацією освітнього процесу».
У Карпенка-Карого зазначили: «…викладацька діяльність Стецюка І.О. здійснюється для кількох академічних груп здобувачів освіти зазначених курсів. Персоніфікований облік здобувачів освіти за окремим викладачем Університетом не ведеться».
У листі, окрім посади Стецюка, зазначено його почесне звання — «заслужений діяч мистецтв України» та вказано, що ці відносини є роботою за сумісництвом.
Університет зауважив, що у наданих Стецюком документах немає відомостей про його трудові відносини із закладами РФ; університет за законом не уповноважений перевіряти наявність у працівників громадянства інших держав; службових розслідувань щодо Стецюка заклад не проводив — «оскільки відсутні встановлені законом підстави»; звернень чи скарг від студентів, працівників або інших осіб щодо нього до університету не надходило.
Надати копію трудового договору університет відмовився, посилаючись на захист персональних даних.
Редакція надіслала паралельний запит до Міністерства культури України — органу, до сфери управління якого належить університет Карпенка-Карого. Відповідь за підписом заступника міністра Євгена Лавра датована 24 червня 2026 року.
По-перше, з’ясувалося, що редакція була не єдиною, хто порушив це питання. До міністерства 18 червня 2026 року надійшло звернення від громадської організації «Червоний Губер» щодо ознак можливого правового, кадрового або фінансового зв’язку професора Стецюка з Російською Федерацією та московською консерваторією.
По-друге, Мінкульт повідомив, що листом від 22 червня 2026 року №06/109/5523-26 доручив університету провести комплексну перевірку фактів, викладених у зверненні, та до 5 липня 2026 року надати звіт про вжиті заходи реагування.
По-третє, міністерство також висловило свою позицію щодо ситуації — будь-яка форма співпраці чи паралельної трудової діяльності працівників сфери культури та освіти України з державними установами Російської Федерації в умовах воєнного стану є, на думку Мінкульту, абсолютно неприпустимою, а особи, інтегровані в державну систему освіти чи пропаганди країни-агресора, не мають жодного морального та юридичного права брати участь у вихованні українського студентства.
Водночас міністерство наголосило на межах власних повноважень: кадрові рішення — це автономія вишу та персональна відповідальність ректора (стаття 32 Закону «Про вищу освіту»), а виявлення та правова оцінка можливих зв’язків громадян зі структурами держави-агресорки — функція Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Обліку чи моніторингу таких випадків Мінкульт, за власним зізнанням, не веде.
22 червня Міністерство культури доручило університету провести перевірку та відзвітувати до 5 липня. Можливо, на момент підготовки відповіді журналістові заклад ще не розпочав перевірки процедурно або не вважав за потрібне згадувати про неї.
Редакція звернулася до Ігоря Стецюка на його робочу університетську адресу, вказану на сайті Карпенка-Карого, з проханням надати коментар і виклала суть фактів, які планувала оприлюднити. На момент публікації відповіді не надійшло. Якщо вона з’явиться, редакція готова навести позицію Стецюка повністю.
Питання, що виходять за межі однієї біографії
Історія Стецюка ілюструє, як працюють (або не працюють) запобіжні механізми в державному секторі культури та освіти на п’ятому році повномасштабної війни.
Стецюк роками залишався впізнаваною фігурою й у західному культурному просторі: зокрема, він вказаний серед експертів музичної програми Британської Ради в Україні — інституції, однією з ключових діяльностей якої є підтримка української культури. Варто зауважити, що у творчій біографії Стецюка є співпраця з Таїсією Повалій і Ларисою Доліною.
Ігор Стецюк серед експертів British Council Україна. Це фото використовується в його профілях одночасно на сайті Московської консерваторії й British Council УкраїнаСкріншот
Відповіді обох відомств окреслюють і системну прогалину. Мінкульт зазначає: кадрові рішення — це автономія вишу, а перевірка зв’язків із державою-агресоркою — справа СБУ. Університет каже: ми не уповноважені перевіряти громадянство працівників, підстав для розслідування немає, звернень не надходило. У цьому ланцюжку взаємних відсилань легко губиться просте запитання: хто насправді несе відповідальність за те, щоб людина зі штату консерваторії країни, яка веде війну проти України, не викладала українським студентам за державний кошт?
Найближча визначена дата в цій історії — 5 липня 2026 року, коли університет має відзвітувати перед міністерством за результатами дорученої перевірки. Редакція буде відстежувати, яким буде цей звіт і чи зміниться статус професора, який досі перебуває в персональному списку московської консерваторії.