© Кадр з фільму «Одіссея» Дослідники вважають, що режисер змінив ключові теми та образ головного героя класичного твору.
Нова кінострічка від режисера Крістофера Нолана, “Одіссея”, яка за перший вікенд прокату зібрала понад 260 мільйонів доларів по всьому світу, отримала не лише позитивні відгуки від критиків, а й зауваження від знавців давньогрецької літератури. На їхню думку, режисер суттєво переосмислив персонажів та основні мотиви поеми Гомера. Водночас, більшість науковців визнає, що екранізація стимулювала нову хвилю інтересу до класичного твору та його сучасних інтерпретацій, як повідомляє Associated Press.
Професорка класичних досліджень Університету Пенсильванії та авторка одного з найвідоміших сучасних англомовних перекладів “Одіссеї”, Емілі Вілсон, заявила, що фільм Крістофера Нолана викликав у неї змішані почуття. За її словами, екранізація привернула увагу широкої аудиторії до поеми Гомера, але водночас втратила частину її ключових смислів.
“Я хочу відзначити, що значно більше людей дізналися про “Одіссею” та знову звернулися до цієї поеми. Водночас, у мене склалося враження, що Крістофер Нолан намагався охопити все, але при цьому оминув теми, які були для поеми фундаментальними”, — зазначила Вілсон в інтерв’ю Associated Press.
За словами дослідниці, її переклад “Одіссеї”, опублікований у 2017 році, після виходу фільму потрапив до п’ятірки найпопулярніших книжок на Amazon. Раніше сам Нолан зазначав, що вступний рядок її перекладу — “Розкажи мені про складну людину” — став одним із джерел натхнення під час роботи над стрічкою.
Критичні зауваження висловив також письменник, перекладач та головний редактор The New York Review of Books Деніел Мендельсон. Він відзначив масштаб постановки та візуальний стиль фільму, але заявив, що режисер кардинально змінив характер головного героя.
“Цей замучений, сповнений почуття провини Одіссей, позбавлений гумору та дотепності, спокусливості й кмітливості, є братом героїв стрічок “Памʼятай”, “Бетмена” та “Оппенгеймера”; усі вони — чоловіки, яких мучить минуле і які борються з ним у різний спосіб. Нолан просто перетворив героя Гомера на власну подобу”, — прокоментував Мендельсон.
Схожу думку висловив автор графічної адаптації “Одіссеї” Гарет Гайндс. На його погляд, хитрий і винахідливий герой Гомера у фільмі перетворився на набагато стриманішого персонажа, що змінює сприйняття всієї історії. Водночас він назвав “Одіссею” “потужним фільмом” і зазначив, що така інтерпретація відкриває простір для дискусій.
Емілі Вілсон також звернула увагу на низку сюжетних рішень Нолана. Зокрема, її здивувала відсутність у фільмі таких богів, як Зевс і Посейдон, а також трактування образу Пенелопи, яке, на її думку, робить менш переконливими стосунки головних героїв. Крім того, дослідниця вважає, що окремі сцени набули надмірної сучасної емоційності.
Незважаючи на зауваження, дослідниця не відмовляє глядачів від перегляду картини. За її словами, вона отримала задоволення від перегляду разом із власними дітьми та рекомендує дивитися фільм саме в кінотеатрі.
“Одіссею” почали критикувати ще до прем’єри в кінотеатрах, зокрема за історичну неточність у дизайні обладунків та залучення до проєкту репера Тревіса Скотта. Крістофер Нолан відповів на критику й детально пояснив використання почорнілої бронзи для підкреслення високого статусу античних героїв. Окремо режисер зазначив, що сучасний реп є найкращим аналогом давньогрецької усної поезії, якою і створювався оригінальний епос Гомера.