Цього серпня Україна вкотре доводить, що незалежність є набагато ширшою за дату в календарі. Вона вимірюється тяглістю: від козацьких вольностей до сучасного спротиву. Від рукописних щоденників, у яких ховали правду про репресії, до романів, які пишуться вже зараз, під гудіння сирен. Книжки – чи не найточніший спосіб цю тяглість відчути. Вони повертають імена, які намагалися стерти, розвінчують міфи, які нам століттями нав’язували, і нагадують: свобода – це не абстракція, а щоденний вибір конкретних людей. До Дня Незалежності ми зібрали шість книжок від видавництва #книголав – класику в новому прочитанні, нонфікшн, сімейну сагу й романи про сьогодення. Жанри та століття різні, проте є дещо спільне: любов до нашої України.
«Ми, люди», Ірина Тишкевич
«Українці вчилися жити, радіти, ридати, потім знову радіти. Життя кожного українця тривало, не зупиняючись ані на секунду».
Розпочати варто з життя. З роману про війну та кохання, еміграцію, повернення й сестринство. Про нові початки й жіночі долі в Києві та Парижі. Анна з сином виїжджають за кордон після повномасштабного вторгнення, вона розлучається, працює в кафе й намагається налагодити життя в новому середовищі. Усе для неї змінює знайомство з Максимом, чоловіком, що воює за Україну, – саме кохання до нього зрештою підштовхує героїню до повернення додому. Паралельно читачі спостерігають за сюжетними лініями двох сестер Анни: Віри, яка несподівано вагітніє та зустрічає справжнє кохання, і Рити, яку гризуть сумніви в нових почуттях після давньої втрати.
Ця історія – про дім як вибір, який ми робимо щодня; про неперервність життя навіть у воєнні часи, пошук «єдиного» кохання та самої себе. Завдяки постатям трьох сестер ми отримуємо змогу дослідити різні способи проживання втрати й віднайдення нового способу буття.
«Будинок з півнями. Що замовчували в моїй родині», Вікторія Белім
«Брат Никодим загинув у 1930-х роках у боротьбі за вільну Україну», — написав Сергій у своєму щоденнику. За вільну Україну. Сергій був не з тих, хто використовує слова недбало».
Ця книжка заснована на особистому досвіді Вікторії Белім: авторка, що виросла в Україні й емігрувала до США, повертається на Полтавщину після 2014 року. Окрім самого факту агресії з боку рф, поштовхом для неї стає загадковий запис у прадідовому щоденнику про родича Никодима, який, вірогідно, став жертвою репресій. Власне розслідування, переплетене з відновленням контакту з бабусею Валентиною, веде її до «будинку з півнями» – колишнього осередку КДБ у Полтаві.
Історія Белім недарма стала бестселером – вона розповідає про сімейну амнезію як спадок тоталітаризму, повернення забутих до простору шани, пошук коріння й два полюси пам’яті: вишневий сад і архівну справу.
«Конотопська відьма», Григорій Квітка-Основ’яненко
«— Не відьма, не відьма; не знирнула, не відьма; тягніть назад! — кричав увесь народ, і вже писаря ніхто не послухав».
Державі виповнюється 35 років з дня ухвалення Акта проголошення незалежності – ми святкуємо саме це, проте ми не мусимо забувати про колосальний масив історії та культури, що зробив нашу незалежність можливою. Мусимо плекати класику – без неї нікуди. Погляньмо на «Конотопську відьму» Основ’яненка, батька української прози. Сюжет простий: конотопський сотник Забрьоха, ошуканий власним писарем, замість походу влаштовує «полювання на відьом» – і сам потрапляє в тенета чарів Явдохи Зубихи. В історії про, на перший погляд, помсту, сватання й нічні польоти над Конотопом ми знаходимо сенси, актуальні й сьогодні. Ця книжка – сатира на владу, що забуває про свій обов’язок і починає «топити відьом» замість того, щоб боронити народ. Гадаємо, читачеві буде зовсім неважко відшукати в сучасному політичному полі і свого пихатого й наївного Забрьоху, і хитрого писаря-порадника Пістряка.
«Чорна рада. Хроніка 1663 року», Пантелеймон Куліш
«— Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, й рани. Обновиться яко орля юность моя. На коня, на коня! Нічого гаятись!»
Ще один must have від другого (а для когось і першого) за величиною письменника нашої літературної традиції. Пантелеймона Куліша з його «Чорною радою» прийнято називати українським Вальтером Скоттом, адже він переніс блискучу формулу шотландського попередника на наші терени: вигаданий молодий герой «середнього плану» мандрує крізь реальні історичні події, а справжні історичні постаті з’являються як другорядні персонажі. Читач бачить епоху не з висоти трону, а очима звичайної людини, яка опиняється між ворожими таборами. Петро Шраменко – типовий скоттівський протагоніст, крізь якого ми спостерігаємо боротьбу Сомка й Брюховецького, а любовна лінія з Лесею вплітається в політичний конфлікт так само, як у Скотта романтичний сюжет вплітається в якобітські повстання.
Куліш розповідає нам, як після смерті Хмельницького точилася боротьба за гетьманську булаву: полковник Шрам із сином Петром їдуть підтримати державника Сомка, але «чорна рада» в Ніжині обирає популіста Брюховецького – Україна розколюється на два береги. Паралельно з історичним сюжетом читач стежитиме за переконливою любовною лінією Петра й Лесі та намагатиметься розгадати романтичну постать Кирила Тура.
«Братні кайдани. Російські міфи про українську історію», Олександр Аврамчук, Ілля Кабачинський
«Гасло «Слава Україні!» — це не символ ворожнечі, а вираження свободи, гордості за свою державу та права українців самим вирішувати свою долю».
У День незалежності не варто забувати про головне – її оборону. Це видання не замінить стрілецької зброї та засобів ППО, проте допоможе вам протистояти згубній пропаганді й боронити власну історію та культуру. Двоє істориків подають нам цінну й перевірену інформацію про деколонізацію, історичні міфи «братніх народів», Крим, Переяславську раду, Голодомор і наші національні гасла. Міфів, які належить зруйнувати, у книзі 14 – від «створення України Леніним» до походження Шапки Мономаха. Ми мусимо читати й дізнаватися про власну історію більше, аби зрештою зрозуміти – росія століттями конструювала фейки, аби «скасувати» окремішність України. Протиотрутою від підробки є знання.
«Клейноди часу», Аліса Мілсент
«Боронити Великий Луг. Любити рідну землю. Битися до останнього подиху за свободу».
1615 року під час походу на Стамбул козак Власенко знаходить візантійський рукопис із знанням, здатним змінити світ; книга мандрує століттями – від Січі до флорентійських палаців, від Хотинської битви до затоплення сіл Великого Лугу, – переплітаючи долі козаків і митців, воїнів і мрійників. Ця книга вийде у вересні й доступна лише для передзамовлення, проте обіцяє стати справжнім бестселером, адже пропонує історичну сагу про Січ, таємниці, родину Медічі, Сагайдачного, Шевченка, родову пам’ять та багато іншого. Зрештою, у ній ідеться про те, що справжні клейноди нації – це мова, земля, пам’ять і писане слово, а хранителями надчасового насправді є звичайні люди.
