Мінкульт готує комплекс рішень для підтримки книжкової галузі
Міністерство культури України розробляє комплекс заходів для підтримки книжкової галузі, яка зазнала значних збитків через російські атаки на видавництва, друкарні та книжкові склади. Серед запланованих ініціатив – відновлення державної програми поповнення бібліотечних фондів, запуск швидких грантів для малих видавництв та впровадження страхування воєнних ризиків для готових накладів.
За словами заступниці міністерки культури Богдани Лаюк, міністерство вперше з 2022 року працює над відновленням державної програми поповнення бібліотечних фондів українськими книжками. Механізм її запуску готують спільно з Міністерством фінансів, а з Міністерством освіти триває робота над закупівлею книг для шкільних бібліотек.
Разом із Київською школою економіки, Книжковим Арсеналом та Українським інститутом книги, Мінкульт також готує програму швидких грантів для малих видавництв, зокрема на друк книг. Умови програми планують оголосити найближчим часом, після чого розпочнеться фандрейзингова кампанія із партнерами.
Серед інших запланованих рішень:
- Розширення у 2027 році програми «Тисячовесна» на книжки та її адаптація до потреб книжкової галузі.
- Компенсація оренди книгарням.
- Розширення програми «єКнига».
- Страхування воєнних ризиків для готових книжкових накладів.
- Залучення міжнародного фінансування.
Для постраждалих підприємств вже доступні гранти програми «Власна справа» розміром до 2,5 млн грн. Друкарні також можуть скористатися грантами для переробних підприємств на відновлення виробництва до 16 млн грн.
«Ми вже втратили у вогні щонайменше третину книжок за цей рік. Страждає кожна ланка індустрії. Ми збираємо інформацію про збитки з видавців, книгарів і друкарень, але з різних джерел розуміємо, що втрати величезні, а наслідки будуть разючими. Це книжки, які мали забезпечити обігові кошти й можливість наступних проєктів», — зазначила Богдана Лаюк.
За словами заступниці міністерки, знищення накладів може призвести до скорочення кількості дебютів, видань українських авторів, експериментальних творів та окремих перекладних проєктів. Особливо відчутними наслідки можуть бути для малих і нішевих видавництв. Вона також підкреслила, що фізичне знищення книжок вплине на авторів, літературу та проведення книжкових подій.
Богдана Лаюк закликала читачів підтримувати українські видавництва купівлею книг, місцеві ради – виділяти кошти на поповнення бібліотечних фондів, а дистриб’юторів – не продавати залишки накладів на складах за заниженими цінами.
У міністерстві також проводять міжвідомчі наради та працюють із партнерами над залученням коштів для пільгового кредитування видавців. «Сьогодні українська книжка й українська література знову в моменті великої загрози», — написала заступниця міністерки.
Нагадаємо, 2 липня внаслідок атаки зруйнували центральний склад логістичної компанії Denka Logistics, де зберігали книжки видавництва BookChef. Тоді знищили близько 800 тисяч примірників. У ніч на 19 липня російська атака знищила склад видавництва «Книголав», де втратили близько 250 тисяч книг, а також друкарню групи «Конві».
1 серпня внаслідок російського обстрілу Харкова пошкодили склади видавництва «Ранок», де також зберігали продукцію «КнигоЛенду», «Фабули», READBERRY та Korali books. Під час пожежі згоріли, зокрема, 600 тисяч підручників. Загалом збитки оцінюють у 8 млн примірників.
У ніч на 16 серпня під час російської атаки на Київ також постраждали офіси й склади видавництв «Наш Формат», «Лабораторія», BookChef та РМ біля станції метро «Почайна», а також книжковий ринок «Петрівка».
Унаслідок російської атаки на Київ та область у ніч на 28 серпня безпілотник влучив у склад «Нової пошти» у Святопетрівському, де зберігали книжки книгарень Readeat і Book.ua, видавництв «Основи», «Крапки», «Муркіт», «Хто це», Creative Women Publishing, «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Стилет і стилос», ІРІО та інших. Також згорів склад видавництва Vivat у Києві.