Найбільше часу на читання литовською мовою витрачають мешканці Литви віком 30–49 років — понад 15 годин на тиждень. Такі результати показало дослідження читацьких звичок, проведене науковцями Каунаського технологічного університету (KTU) у 2026 році. Професорка Рамуне Каспере з факультету соціальних, гуманітарних наук і мистецтв KTU та її колеги опитали 200 людей різного віку про те, що, скільки та якими мовами вони читають.
Респонденти віком 30–49 років проводять за читанням литовською мовою в середньому понад 15 годин на тиждень, враховуючи всі вивчені види читання. Люди до 29 років читають близько 9 годин, а вікова група 50–59 років — майже 10 годин.
Відмінності між віковими групами спостерігаються не лише в загальному часі, відведеному на читання, а й у типах текстів. Молодь до 29 років найактивніше читає інтернет-контент литовською — близько 3 годин на тиждень. Респонденти віком 30–39 та 40–49 років значну частину часу приділяють електронній пошті, витрачаючи на її читання близько 3,5–4 годин на тиждень.
Дослідження також виявило поширеність читання англійською мовою. Молодь до 29 років приділяє цьому близько 7,5 годин на тиждень, люди 30–39 років — приблизно 8,5 годин, а 40–49 років — майже 8 годин.
Молодші респонденти найчастіше читають інтернет-контент, академічні тексти та матеріали англійською. Натомість серед людей 30–49 років, окрім інтернету, значне місце займає робоча цифрова комунікація.
За словами дослідниці, книжки не зникли з повсякденного читання, проте нині вони є лише одним із численних типів текстів, що конкурують за увагу людини. Інтернет-матеріали та електронна пошта становлять найбільші категорії читання майже в усіх вікових групах.
Рамуне Каспере наголошує на феномені «ілюзії читання»: упродовж дня людина може прочитати багато листів, заголовків, дописів, повідомлень та інтернет-текстів, створюючи враження опрацювання значного обсягу інформації. Однак сама кількість прочитаного не відображає рівня розуміння, запам’ятовування чи критичної оцінки. Водночас дослідниця зазначає, що читання з екрана не завжди означає поверхневе сприйняття. Інтернет-тексти можуть варіюватися від коротких дописів у соцмережах до наукових статей чи аналітичних матеріалів, тому ключовими є тип контенту та спосіб його читання.
Каспере вважає, що соціальні мережі скорочують час, необхідний для привернення уваги користувача. Якщо перші речення не зацікавили, людина може швидко перейти до іншого матеріалу. Це сприяє розвитку здатності швидко оцінювати актуальність інформації та відбирати її. Проблема виникає, коли такий самий темп читання застосовується до складних текстів, які потребують тривалої уваги й терпіння.
Дослідниця порівнює короткий контент у соцмережах зі спринтом, а читання книжок чи аналітичних текстів — з марафоном. Обидва формати є читанням, але тренують різні навички.
Алгоритми також впливають на процес вибору текстів. Якщо раніше людина спочатку обирала джерело (газету, журнал, книжку, сайт), а потім — конкретний матеріал, то нині алгоритм формує набір контенту, а користувач вибирає серед запропонованого.
Тому, на думку дослідниці, сучасна читацька грамотність має охоплювати не лише вміння оцінити достовірність тексту, а й розуміння причин появи того чи іншого матеріалу в полі зору користувача.
Короткий контент тренує інший тип уваги
Каспере застерігає від хибного висновку, що короткий цифровий контент сам по собі погіршує читацькі здібності. За її словами, він формує інший режим уваги — звичку швидко визначати цікавість матеріалу та бути готовим до переходу до наступного стимулу.
Додаткова інформація
У 2025 році Литва виплатила авторам 600 тисяч євро за видачу книжок у бібліотеках. Того ж року в країні спостерігався зростання попиту на повільне читання, філософію та «емоційні» книжки.
Також пропонуємо переглянути спецпроєкт «Литовський акцент» про літературу, книговидання та культуру Литви.
Чільне фото: Rokiškio rajono savivaldybės Juozo Keliuočio viešoji biblioteka