У Франції міалгічний енцефафаліт, також відомий як синдром хронічної втоми (ME/CFS), відтепер визнається окремим фізіологічним захворюванням. Раніше з опису цієї недуги в системі державного медичного страхування зникали згадки про “психіатричний або психологічний розлад”.
ME/CFS тепер класифікують як захворювання, що спричиняє тривале й сильне виснаження. Навіть мінімальні фізичні чи розумові навантаження призводять до погіршення самопочуття. До ключових симптомів також належать проблеми з концентрацією, труднощі з тривалим перебуванням у вертикальному положенні та запаморочення.
У Французькій асоціації міалгічного енцефаліту П’єтро Томе назвали це рішення значним кроком уперед. Раніше сприйняття синдрому як психологічної проблеми часто ставало на заваді пацієнтам отримати своєчасний діагноз та належну медичну допомогу.
Наразі не існує ліків, що могли б повністю вилікувати синдром хронічної втоми. Медична допомога фокусується на контролі симптомів та правильному розподілі фізичної та розумової активності, аби уникнути загострень.
За оцінками, кількість людей у Франції, які можуть жити із синдромом хронічної втоми після пандемії COVID-19, зросла до 700 тисяч – одного мільйона. До пандемії ця цифра становила близько 200 тисяч, при цьому багато випадків досі залишаються невиявленими.
Попри оновлення класифікації, синдром хронічної втоми поки не включено до французького переліку довготривалих захворювань, які передбачають додаткове покриття медичних витрат. Таким чином, нова класифікація не впливає на поточні правила відшкодування лікування.