Невизначена згуба — один з найтяжчих людських досвідів, що розриває між вірою та відчаєм.
Фото: Getty Images
Оновлено: 03 листопада 2025
Коли особа пропадає безвісти, життя її рідних застрягає між «ще вірю» і «вже жалкую». Про те, як допомогти собі та тим, хто живе в очікуванні, розповідає психологиня Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Анна Кузьміна.
Що є невизначена згуба
Це стан, в якому людина існує між надією та острахом, між чеканням і сумом. Це особливий різновид згуби, коли близька особа фізично відсутня, проте її доля лишається невідомою: вона пропала безвісти, знаходиться в полоні чи не виходить на зв’язок.
Психіка зупиняється між двома протилежними процесами: з одного боку — виховання надії, пошуки, очікування зустрічі; з іншого — біль і оплакування через згубу. Ці стани невпинно змінюються, знесилюють і часто викликають вину за власні думки — ніби неможливо водночас вірити та журитися.
«Люди, які переживають невизначену згубу, існують у стані хронічного суму, — пояснює психологиня Центру ментального відновлення “Незламна” від “Фонду Маша” Анна Кузьміна, — Воно не має закінчення, тому що немає відповіді. Люди, які переживають це, можуть мати складнощі зі сном і харчуванням, відкладати життя “на потім”, почуватися порожніми, пригніченими, відірваними від світу».
Слід усвідомлювати, що мати різні відчуття в одній родині — також нормально. Хтось може продовжувати вірити, що зниклий знайдеться, а інший переживати смуток. При цьому ніхто не повинен відчувати провину чи сором за те, що вірить або що починає приймати втрату. Підтримка в таких ситуаціях полягає не в тому, щоб переконати чи «навчити», а в тому, щоб бути поряд і витримати різні емоції людини.
Чого не слід говорити людині з невизначеною згубою
Ці вирази лише посилять біль. Тому що в ситуації невизначеності немає «правильного» способу відчувати чи діяти:
«Можливо, вже час відпустити»
«Потрібно бути сильною»
«Ти маєш рухатися далі»
«Мабуть, його вже немає»
«У когось ситуація ще гірша»
Як підтримати людину з невизначеною згубою
Психологиня «Фонду Маша» радить такі кроки, які допоможуть підтримати людину, яка переживає невизначену згубу:
Надавайте простір для відчуттів, навіть якщо вони суперечливі.
Якщо людина ділиться провиною чи соромом, не намагайтеся запевнити її, що «все гаразд». Просто вислухайте.
Нагадуйте, що в житті можуть співіснувати і біль, і радість, і що життя йде, навіть коли частина серця болить.
Якщо людина хоче символічно попрощатися, навіть без відомостей про тіло, підтримайте її в цьому: згадайте разом, якою була зникла людина, що для вас означає цей зв’язок.
Якщо людина продовжує пошуки, допоможіть поміркувати, які ще кроки можливі.
Запитуйте: «Як я можу тебе підтримати зараз?», «Що б тобі допомогло?»
Іноді найкраща підтримка — просто бути поряд, мовчки. А іноді — допомогти в побуті: забрати дитину, приготувати їжу, підвезти.
Яку користь можуть принести групи психологічної підтримки
Люди, які переживають невизначену згубу, часто залишаються сам на сам з болем. Їм може здаватися, що ніхто не розуміє їхніх відчуттів. Але зустріч із тими, хто має схожий досвід, може стати джерелом підтримки та сили.
У Центрі ментального відновлення «Незламна» психологи працюють з темою невизначеної згуби індивідуально, а також проводять групи психологічної підтримки для жінок, у яких є безвісти зниклі рідні.
Там ви знайдете простір, де можливо говорити, мовчати, плакати чи просто бути поряд. Де ніхто не примушує «рухатися далі», а просто слухає та розуміє. Де поступово з’являється змога знову дихати, помічати життя навколо та відчувати опору під ногами.