Європейська комісія планує спрямувати невикористані кошти оборонної програми SAFE на спільні оборонні проєкти з Україною. За попередньою оцінкою єврокомісара з питань оборони Андріуса Кубілюса, може йтися про 10–20 млрд євро.
Про це повідомляє польська RMF FM із посиланням на свою кореспондентку в Брюсселі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про такий намір під час щорічної промови «Про стан ЄС».
«Завдяки коштам, що залишилися від SAFE, ми започаткуємо нову програму для спільних проєктів з українськими підприємствами», — заявила фон дер Ляєн.
За словами Кубілюса, точну суму ще потрібно визначити.
«Ми ще маємо точно встановити, скільки з цих невикористаних коштів можна буде використати, але може йтися про 10–20 мільярдів євро», — сказав єврокомісар.
Передбачається, що кошти використають для спільних проєктів оборонної промисловості України та ЄС. Йдеться, зокрема, про можливість виробництва озброєнь безпосередньо в Україні та створення спільних оборонних підприємств і систем.
Фон дер Ляєн зазначила, що така співпраця дозволить поєднати бойовий досвід України та потенціал її оборонно-промислового комплексу з технологічними й виробничими можливостями європейських компаній.
Одним із можливих прикладів є проєкт FREYA — запланована європейсько-українська система протиповітряної та протиракетної оборони.
Заява фон дер Ляєн стала несподіваною для Польщі та деяких інших країн ЄС.
Варшава раніше заявляла про намір взяти участь у другому наборі програми SAFE. У серпні заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський повідомляв, що країна планує представити Єврокомісії власні оборонні проєкти для включення до механізму.
Тепер реалізація цього плану може залежати від того, скільки коштів залишиться в програмі та як саме Єврокомісія вирішить їх використати.
За даними RMF FM, держави-члени не були попередньо проконсультовані щодо конкретного рішення спрямувати залишок SAFE на нову програму з Україною.
«Такої розмови з ЄК не було», — заявив виданню неназваний дипломат ЄС у Брюсселі.
Він звернув увагу на те, що SAFE передбачає позики, які залучають держави-члени ЄС і які їм надалі доведеться погашати. Тому, на думку представників частини країн, саме держави повинні мати вирішальний голос щодо використання коштів, які залишаться.
Остаточний обсяг невикористаних коштів поки невідомий.
Держави-члени мають до кінця жовтня надати Єврокомісії інформацію про реалізацію своїх проєктів. Після цього можна буде визначити, яка частина доступного фінансування фактично залишилася невикористаною.
Раніше неофіційно йшлося приблизно про 10 млрд євро. Водночас ситуація може змінитися.
Наприклад, Італії погодили майже 15 млрд євро, але країна досі не підписала угоду на всю зарезервовану суму. Рим оцінює вплив цієї позики на державний дефіцит.
Угорщині погодили близько 16 млрд євро, однак наразі також немає впевненості, що країна встигне підписати відповідну угоду у визначені строки.
Таким чином, точну суму коштів, яка може повернутися до загальної невикористаної частини SAFE, визначать лише після завершення цього етапу.
Що передбачає SAFE
SAFE — це оборонна програма ЄС обсягом до 150 млрд євро, яка передбачає надання державам-членам пільгових позик для оборонних потреб.
Частину доступного фінансування країни можуть використовувати для спільних проєктів з Україною. Тепер Єврокомісія хоче створити окремий механізм, який дозволить спрямувати невикористаний залишок на спільні проєкти з українським оборонно-промисловим комплексом.
Водночас остаточна сума такого фінансування наразі не визначена, оскільки держави ЄС ще мають завершити оформлення та реалізацію власних проєктів у межах SAFE.
Раніше «ФАКТИ» писали, що Україна поглиблює зв’язки з партнерами у військовій сфері. Так, за словами головного виконавчого директора італійської компанії Leonardo SpA Лоренцо Маріані, вони прагнуть співпрацювати з військово-технологічним сектором України через свій новий київський підрозділ, шукаючи можливості для партнерства та інвестицій. Дочірня компанія підтримуватиме розробку Leonardo системи протиповітряної оборони Michelangelo. Перше випробування в Україні заплановано на кінець року, і система вже пропонується експортним клієнтам.