У цьому матеріалі vogue.ua зібрав фільми, які досліджують і вшановують великі й малі, радісні та карколомні моменти сучасної історії темношкірих людей. Вважайте цей список лише стартом у вивченні багатого культурного ландшафту цієї групи.
“Авторитет”, 1992
Гра акторів, зачіски, партитури, гардероб, сценарій — усі ці елементи об’єдналися у майстерному кримінальному трилері Ернеста Р. Дікерсона. Фільм розповідає про життя чотирьох чорношкірих молодих людей, які дорослішають у Гарлемі, про їхню боротьбу з домаганнями поліції, суперницькими бандами та власними сім’ями. У стрічці зіграли Омар Еппс та Тупак Шакур.
“Хлопці по сусідству”, 1991
Зворушливий та разючий фільм не лише завдяки режисерському таланту Джона Сінглтона, а й через те, що він обґрунтовано і чесно представив складні аспекти життя в південному Лос-Анджелесі та тему чорношкірої маскулінності.
“Літо соулу”, 2021
Документальний фільм, який був заснований на хроніці культурного фестивалю в Гарлемі 1969 року. У стрічці є унікальні кадри концертних виступів Ніни Сімон, Sly & The Family Stone, Стіві Вандера та інших виконавців. Цей фільм варто вмикати фоном на кожній сімейній зустрічі.
“Малколм Ікс”, 1992
Грандіозна епопея “Малколм Ікс” протягом трьох з половиною годин розповідає історію великого американського політичного діяча. Це той рідкісний байопік, який дозволяє глядачам не лише пізнати та зрозуміти героя, а й спостерігати за його змінами та бачити трансформації. Зворушливий, безкомпромісний і водночас розважальний та захопливий — безумовно, це один з наймасштабніших фільмів Спайка Лі.
“Гарлемські ночі”, 1989
Едді Мерфі, Річард Прайор, Ред Фокс, Делла Різ, Жасмін Гай та Арсеніо Голл грають у частково гангстерському фільмі, частково фільмі про пограбування та частково романтичній комедії. Це режисерська робота Едді Мерфі, в якій розповідається про чоловіків, які керують нічним клубом наприкінці 1930-х років у Гарлемі, та корумпованих представників поліції.
“Портрет Джейсона”, 1967
У грудні 1966 року режисерка Ширлі Кларк протягом 12 годин знімала неймовірного персонажа Джейсона Голлідея, який розповідав захопливі, бурхливі історії та згадував своє життя як гея та артиста-початківця кабаре. Шведський режисер Інгмар Бергман назвав “Портрет Джейсона” “найнезвичайнішим фільмом, який я бачив у своєму житті”.
I Am Somebody, 1970
Цей емпатичний короткометражний документальний фільм Мадлен Андерсон розповідає про страйк темношкірих працівників лікарні у Чарлстоні 1969 року. Під час свого 100-денного протесту за рівне визнання оплати праці та профспілки вони зіткнулися з чиновниками, поліцією та Національною гвардією.
Style Wars, 1983
Гіп-гопу було лише 10 років, коли PBS випустив новаторський документальний фільм Тоні Сільвера про зародження руху. Фільм зосередився на графіті-сцені початку 1980-х років Нью-Йорка, зображуючи її як життєво важливий майданчик для творчого вираження.
“Париж горить”, 1990
Американський документальний фільм режисерки Дженні Лівінгстон. Стрічка розповідає про культуру vogue-балів у 1980-х роках серед латинської та афроамериканської ЛГБТІК+ спільнот. Фільм досліджує “бали”, під час яких влаштовували аналоги модних шоу, в епоху, коли ці спільноти не могли повністю вписатися в суспільство.
Daughters of the Dust, 1991
Це імпресіоністична історія трьох поколінь жінок Гулли (також відомих як Гечі), які жили на морських островах біля Південної Кароліни в 1902 році і намагалися зберегти свою культурну спадщину та фольклор. Ця історія мала великий вплив на візуальний альбом Бейонсе 2016 року Lemonade.