«Це більше ніж просто звук, це сигнал тривоги»: медик пояснює причини хропіння та апное і сучасні шляхи їхнього подолання

Поки в сусідній кімнаті хтось відпочиває, Ірина Сподіна разом із кожною колегою Вітою Чуб не змикають очей протягом усієї ночі, уважно вслухаючись у… гучні звуки хропіння. Зазвичай їхні пацієнти — люди, які ризикують одного дня заснути і більше не прокинутися. Тобто ті, хто страждає на різноманітні розлади сну, зокрема на тяжку форму апное (припинення дихання під час сну).

Тим часом датчики полісомнографа, закріплені на тілі пацієнта, фіксують фази сну, серцеву діяльність, рухи очей, м’язову активність, частоту або відсутність дихання, рівень кисню в крові тощо.

— Якось разом із нашим анестезіологом ми спостерігали за одним чоловіком, — згадує пані Ірина. — І коли в нього сатурація опустилася нижче 50 відсотків, колега рішуче сказав: «Його треба або будити, або негайно підключати до апарату штучної вентиляції легенів, бо зараз зупиниться серце!» Цифра, що з’явилася на моніторі, свідчила про страшну гіпоксію. Загалом це вважається термінальним станом, адже норма насичення крові киснем (сатурація) у здорової дорослої людини становить 95−99 відсотків. Але наш пацієнт, який не дихав сорок секунд, нарешті вдихнув, і загроза його життю на кілька секунд минула.

Ірина Сподіна — лікар-отоларинголог (ЛОР), фоніатр та сомнолог, працює в лабораторії сну, яка приблизно два роки тому відкрилася в полтавській приватній клініці «Безега і Кº». «ФАКТИ» розпитали у неї про те, наскільки небезпечним є банальне хропіння, що може супроводжуватися зупинкою дихання, і чи можна його позбутися.

Сон із СІПАП-апаратом чи операція?

— Пані Ірино, чому ми хропимо?

ВІДЕО ДНЯ

— Хропіння виникає, коли повітря проходить через звужені дихальні шляхи. При цьому чується характерний звук, оскільки розслаблене м’яке піднебіння, яке відмежовує ніс від глоткової порожнини, опускається і при видиху коливається на повітрі, подібно до завіски.

Утруднене дихання під час сну часто виникає через анатомічні особливості або як наслідок хронічних процесів. А саме: гіпертрофовані носоглоткові та піднебінні мигдалини, поліпи, недорозвиненість дихальних шляхів, спадкові або генетичні захворювання.

РЕКЛАМА

Але нерідко причиною хропіння є надмірна вага, малорухливий спосіб життя, стреси, перевтома. Рідко — травми головного мозку, перенесені нейроінфекції.

Алкоголь зазвичай посилює розслаблення м’язів гортані та глотки, тому хропіння стає гучнішим.

Але це не просто звук. Це тривожний сигнал: організм отримує недостатньо кисню.

РЕКЛАМА

— Це якось лікується?

— На жаль, медикаментозно ні. Але кожна проблема зазвичай має своє пояснення, і воно досить індивідуальне. Якщо після огляду та додаткового обстеження людини в лабораторії сну нам вдається з’ясувати стан пацієнта і причини хропіння, ми рекомендуємо або хірургічний метод корекції верхніх дихальних шляхів, або апаратний — сон із СІПАП-апаратом. Це невеликий пристрій, який підтримує постійний позитивний тиск на вдиху та знижений на видиху, завдяки чому зберігається тонус м’язів горла й носоглотки.

Ірина Сподіна (зліва) та її колега Віта Чуб з пацієнтом перед обстеженням на полісомнографі

— Розкажіть детальніше про обидва методи. У яких випадках вони застосовуються?

РЕКЛАМА

— Оперативне втручання рекомендують переважно дітям, у яких часто розростаються аденоїди або піднебінні мигдалини, через що вони можуть хропіти й навіть страждати на апное.

Хірургія як у дітей, так і в дорослих, може включати корекцію носової перегородки, видалення поліпів та аденоїдів. У дорослих ще — доброякісних чи злоякісних утворень на голосових складках.

Але основне — корекція піднебінних мигдалин і резекція (підрізання) або пластика м’якого піднебіння.

Оперативні втручання виконуються під загальною анестезією, за винятком окремих випадків. Відсоток ускладнень або будь-яких ризиків мінімальний.

Іноді ми стикаємося з комбінованою проблемою. Скажімо, видаляємо поліпи в носі й цим самим частково усуваємо хропіння, але якщо у людини є апное, то потрібно підбирати СІПАП-апарат.

Обстеження триває

— Його можна придбати в інтернет-магазині. На що при цьому звертати увагу?

— Чого я не радила б робити, так це купувати такі дорогі речі через інтернет. Ми чи інші клініки є офіційними представниками виробників саме медичної апаратури й налаштовуємо її індивідуально для кожного пацієнта під час полісомнографії з урахуванням особливостей. Зокрема, підбираємо певні налаштування на апараті, фіксуємо, чи зникає на них хропіння, контролюємо подальший стан пацієнта, забезпечуємо гарантійне й технічне обслуговування.

Поки пацієнт спить, полісомнограф фіксує всі його дані

Хропіння призводить до інфарктів, інсультів, а також до розлучень

— Людина залишається «прив’язаною» до цього апарату до кінця життя?

— Знову ж таки, все індивідуально. Але загалом це тривале лікування. Якщо діагностуємо апное центрального походження, тобто коли проблема криється у дихальному центрі головного мозку, тоді її не можна вирішити. Хронічні нейроінфекції також завдають, на жаль, іноді непоправних змін.

— Хочеться, звісно, почути про позитивні результати.

— Рік тому до нас звернувся молодий чоловік із надмірною вагою. Після обстеження на полісомнографі ми рекомендували йому СІПАП-апарат і зміну способу життя, щоб позбутися зайвих кілограмів. Нещодавно він приїхав на консультацію. За цей час його вага зменшилася на 27 кілограмів і показники стали набагато кращими. Однак він поки що залишиться на апараті — йому потрібно ще знизити вагу.

“СІПАП-апарат – це невеликий пристрій, який підтримує постійний позитивний тиск на вдихові й знижений на видиху, внаслідок чого тримається тонус м’язів горла й носоглотки”, – пояснює Ірина Сподіна

— Яким чином зайва вага впливає на хропіння й на апное зокрема?

— Річ у тім, що жирова тканина у нас відкладається, на жаль, не тільки по периферії (на животі, руках, ногах тощо), а й на внутрішніх органах, зокрема в гортані, носоглотці, на піднебінні. Через це дихальні шляхи, звісно, звужуються. У когось більше, в когось менше. Та якщо людина систематично худнуть, відповідно, жирова тканина зменшується і проблема стає не настільки явною.

— Чи має значення вік у лікуванні апное?

— Так. У молодих кращі перспективи, оскільки вони не обтяжені хронічними захворюваннями.

Скажімо, найстаршому нашому пацієнту 76 років. Він має досить значні кардіологічні проблеми, переніс шунтування судин серця. Чоловікові важко навіть говорити — в нього з’являється задишка. А уві сні міг не дихати навіть по сімдесят секунд. При цьому його хворе серце одразу ж починало битися втричі швидше. Якщо в нормі серцебиття вночі 40−60 ударів за хвилину, то в нього при зупинці дихання ми фіксували до 120. Адже коли ми не дихаємо і нам бракує кисню в організмі, серце намагається компенсувати це за рахунок об’єму крові, еритроцити якої переносять кисень та вуглекислий газ. Якщо ж трапляється кисневе голодування мозку, тоді стається ішемічний інсульт, а якщо від цього страждає серцевий м’яз, тоді — інфаркт.

Імовірно, якби чоловік раніше звернувся до фахівців із проблемою апное, то таких значних метаболічних змін у серці не відбулося б. Або навіть можна було б запобігти цьому захворюванню.

А в молодого хлопця з нетривалим апное невизначеного походження, який рік був на апараті, все нормалізувалося, і він уже обходиться без нього.

— Ви говорите про чоловіків. Серед ваших пацієнтів немає жінок?

— Їх хіба що відсотків десять. Просто жінки більше турбуються про здоров’я своїх чоловіків і наполягають на обстеженні. Втім, цьому існує й інше пояснення: коли чоловік дуже хропе, ніхто в родині, особливо якщо вона живе в однокімнатній квартирі, не може заснути. Насправді це досить серйозна проблема. Доходить навіть до розлучень.

Згідно зі статистикою, майже 1 мільярд людей у всьому світі страждає на апное. З них близько 425 мільйонів мають помірну або тяжку форму, яка потребує обов’язкового лікування. Після 65 років із цією проблемою стикається 60% населення, незалежно від статі.

Як розпізнати підступну зупинку дихання уві сні

— Коли в таких випадках слід звертатися за допомогою до фахівців?

— Апное буває тихим, відтак, дуже підступним. Це коли уві сні організм не видає жодних звукових сигналів. Людина дихає собі тихенько, а потім перестає дихати, і може не знати про свою біду. Тому на це мають звернути увагу її близькі, які сплять поруч.

А загалом на проблему вказують надмірна денна сонливість, відчуття перевтоми. Людина може спати 8−10 годин, але не висыпатися, їй важко прокинутися, на ранок вона почувається розбитою. Удень же може заснути за кермом автівки, що дуже небезпечно, «вимкнутися», сидячи біля телевізора чи за столом, у громадському місці тощо. А все тому, що вночі її мозок страждав від кисневого голодування. Тобто намагався вижити, а не відпочивав.

Фізіологічною нормою вважається до 5 зупинок дихання уві сні на годину. А ми фіксуємо й до 60.

Циклічні зупинки дихання у глибоких фазах сну можуть тривати як понад 10 секунд, так і більше хвилини. При цьому сатурація падає навіть до 47%. На жаль, одного разу така зупинка може виявитись фатальною. За статистикою, найчастіше це трапляється між 4-ю і 6-ю годинами ранку. В цей час також фіксується найбільше інсультів та інфарктів.

— Одразу треба шукати лабораторію сну?

— Спочатку треба звернутися до лікаря-отоларинголога. Він, на основі огляду, для уточнення діагнозу видає направлення на полісомнографічне обстеження. Після цього ми можемо спрямувати пацієнта з розладом сну, якому не потрібне оперативне втручання чи корекція дихання СІПАП-апаратом, до невролога, сомнолога чи психотерапевта.

Насправді розладів сну існує досить багато. Іноді — на межі неврології та психіатрії. І кожна проблема потребує свого вирішення. Комусь достатньо приймати снодійні препарати чи антидепресанти. Однак пацієнтам з апное вони протипоказані, оскільки можуть пригнічувати дихання.

— Таке обстеження можна зробити в кожному обласному центрі?

— Далеко не в кожному. І ми ще два роки тому відправляли своїх пацієнтів до Києва, а тепер до нас приїздять з інших областей.

— Ціна питання?

— Саме обстеження обходиться у 12 тисяч гривень. Вартість СІПАП-апарата китайського виробництва від 39 тисяч, а німецького — від 75.

— Насамкінець, що можете порадити тим, хто має проблеми зі сном через хропіння?

— Намагатися вчасно лягати спати в один і той же час у добре провітреній кімнаті. Краще о 21:30, адже з 22:00 до 23:00 — це золота година часу, протягом якої виділяється найбільша кількість мелатоніну — гормону сну. Але, щоб він виділився, у кімнаті має бути 18−21 градус тепла й темно. До речі, у виробленні мелатоніну допомагає незамінна амінокислота триптофан, що міститься в гірких продуктах, а також у гарбузовому насінні, гарбузовій олії, м’ясі індички, кролика, у сирах, вишнях, бананах… Синтетичний мелатонін не забезпечує очікуваного результату.

Щоб поліпшити кровообіг й полегшити дихання, раджу підняти узголів’я ліжка на 15−20 градусів.

Можна використовувати підковоподібні подушки для вагітних, щоб спати на боці, а не на спині.

Корисно робити вправи для м’язів гортані й глотки: сильно висунути язик вперед і водити ним вправо-вліво. За рахунок цього зміцнюються м’язи, що кріпляться до під’язикової кістки, трохи тренуються м’язи гортані.

Додамо, що апное та порушення сну кардіологи називають серед прихованих причин високого тиску.

Якість сну також залежить від неправильного положення, тож експерти порадили, яку позу обирати.

Фото надані Іриною Сподіною. Знімки пацієнтів друкуються з їхнього дозволу.

Фото у заголовку: pixabay