Вони складають основу раціонального харчування, яке сприяло перетворенню японців на націю довгожителів. Хороші новини? Їхнє введення у повсякденний раціон є надзвичайно простим. Секрет довголіття та стрункої фігури японців пояснюється не лише генетикою. Ключовим фактором є здорові харчові звички, що формувалися та закріплювалися в їхньому побуті з давніх-давен.
Наслідки оксидативного стресу
Відомо, що оксидативний стрес, спричинений вільними радикалами, є однією з основних причин старіння клітин. Це негативно впливає не тільки на тканини, викликаючи передчасне старіння шкіри (окислення руйнує колаген та еластин), але й на загальний стан організму. Накопичена шкода від окислення прискорює процеси старіння органів і тісно пов’язана з розвитком серцево-судинних, нейродегенеративних (наприклад, хвороби Альцгеймера) та запальних захворювань.
Реклама.
5 японських антиоксидантних продуктів, які сприяють здоров’ю кишківника
Ферментована капуста
Ферментовані (квашені) продукти є невід’ємною частиною японської кулінарії, поряд із маринованими овочами, які часто подаються як доповнення до основних страв. Ферментована капуста, відома в Європі як Sauerkraut або просто квашена капуста, утворюється в результаті молочнокислого бродіння білокачанної або червонокачанної капусти. Її японський аналог називається Кябецу но Сіодзуке (буквально — “капуста, засолена у солі”). Відмінність від європейської квашеної капусти полягає в короткому періоді ферментації — всього кілька днів або навіть годин. Завдяки цьому вона зберігає хрусткість і має менш виражену кислинку.
Ферментована капуста є одним із найцінніших джерел пробіотиків для щоденного споживання. (Пробіотики — це продукти, що містять живі мікроорганізми у кількості, достатній для подолання бар’єру шлункового соку, досягнення кишківника, розмноження там та принесення реальної користі організму). Зокрема, така капуста сприяє покращенню травлення, подовжує відчуття ситості, має низьку калорійність та надзвичайно багата на вітамін C, що робить її потужним антиоксидантом.
Кудзу (Кузу)
Це натуральний крохмаль найвищої якості, який отримують з коренів рослини Pueraria montana (пуерарії волосистої), дикої ліани, поширеної у Східній Азії. Кудзу є природним загущувачем, який часто застосовується в японській кулінарії для приготування супів, крем-супів, соусів та десертів. На відміну від промислових аналогів (картопляного чи кукурудзяного крохмалю), кудзу не проходить агресивної хімічної обробки та не містить глютену.
Його корисні властивості виходять за рамки кулінарного застосування. Завдяки високому вмісту ізофлавонів та поліфенолів — рослинних сполук, ефективних у боротьбі з вільними радикалами, — кудзу демонструє потужну антиоксидантну дію. Він також слугує чудовим природним засобом для захисту шлунка: під час термічної обробки утворює ніжний гель, який огортає слизові оболонки травного тракту, швидко полегшуючи печію, рефлюкс, симптоми гастриту та синдрому подразненого кишківника. Крім того, завдяки ізофлавонам кудзу сприяє нормалізації рівня цукру в крові та зниженню артеріального тиску. Не випадково в давній японській медицині кудзу використовували насамперед для лікування захворювань серцево-судинної системи.
Паста з умебосі
Традиційна японська приправа, що виготовляється з ферментованих солоних слив умебосі. Вона вирізняється надзвичайно насиченим, солоно-кислим смаком із виразною нотою умамі (японський термін, що означає “смачний” і описує глибокий, повний смак, відомий як “п’ятий смак”). Паста містить мінімальну кількість жирів і калорій, використовується в кулінарії як універсальна заміна солі та оцту, а також як традиційний засіб для зміцнення здоров’я.
У традиційній східній медицині пасту з умебосі вважають цінними “ліками з кухні”. Вона є потужним антиоксидантом завдяки унікальному поєднанню високої концентрації поліфенолів та органічних кислот. Паста допомагає боротися з підвищеною кислотністю шлунка, нудотою та головним болем, а також є класичним засобом при застуді, розладах травлення та перевтомі.
Чай Кукітя (Кукіча)
Кукітя — це особливий вид зеленого чаю з Японії. Назва сама підкреслює його унікальність: кукі означає “гілочка” або “стебло”, а тя — “чай”. На відміну від інших сортів, його виготовляють не з листя чайної рослини (Camellia sinensis), а з її стебел та пагонів. Оскільки для приготування напою використовують зрілі стебла, кукітя має дуже низький вміст теїну (чайного кофеїну) — менше 1%.
Як і всі зелені чаї, кукітя володіє вираженими антиоксидантними властивостями, але завдяки своєму “стебловому” складу він є унікальним. Напій багатий на вітаміни C, A та групи B, містить утричі більше кальцію, ніж молоко, а також високу концентрацію мінералів: фтору, цинку, селену та марганцю. Будучи лужним напоєм, який не збуджує нервову систему, він сприяє покращенню травлення та нейтралізації надлишкової кислотності в шлунку.
Паста Місо
Це густа традиційна японська приправа, яка отримується шляхом ферментації жовтих соєвих бобів із морською сіллю та закваскою з грибка кодзі (Aspergillus oryzae), часто з додаванням злаків, таких як рис або ячмінь. Вона має насичений смак умамі і є основним інгредієнтом класичного місо-супу, а також використовується для збагачення смаку соусів та бульйонів.
Паста місо є справжнім захисником нашого організму, особливо в боротьбі з оксидативним стресом. Соя сама по собі багата на ізофлавони (потужні рослинні антиоксиданти), а ферменти грибка кодзі під час бродіння розщеплюють соєві білки, вивільняючи біологічно активні сполуки, які легше засвоюються організмом, що значно посилює загальну антиоксидантну ефективність продукту.
Крім того, місо містить живі молочнокислі бактерії та активні ферменти, які сприяють відновленню мікрофлори кишківника та покращенню травлення. Це також чудовий источник рослинного білка, мінеральних солей (кальцію та магнію) та вітамінів групи B. Не дивно, що, за словами доктора Мери, місо є одним із найбільш вивчених суперпродуктів у світі, а японська традиція вживання місо-супу на сніданок має глибоке обґрунтування.
За матеріалом: Vogue.it