© slovoidilo.ua Фінансування на годину продукції буде скромнішим, ніж на епізод “Слуги народу”.
Основи розрахунків “Тисячовесни” — президентської ініціативи зі створення українського продукту — демонструють, що держава планує виділяти у 2026 році близько 76 тисяч доларів на одну годину продукції. Як зазначає у доповіді “Тисяча і одна ніч Мінкульту: хто творитиме історії за чотири мільярди” доктор філософії з журналістики Петро Катеринич, цього обсягу коштів буде достатньо лише для епізоду документального циклу, але не художнього, навіть українського масштабу виробництва.
Катеринич відзначає, що “в теорії” ініціатива виглядає як “культурна революція воєнного періоду”. Однак по суті це “найбільш вартісний в історії України експеримент, базований на популістських обчисленнях, який ігнорує інститути, що країна роками формувала відповідно до вимог Євросоюзу”. За словами аналітика, програма акумулює культурні ресурси у вертикалі від адміністрації президента через Мінкульт до новоствореного інструменту розподілу, де авторські права на створений продукт первинно належать державі.
Петро Катеринич для ZN.UA
Автор нагадує, що на проєкт “Тисячовесна” планували виділити чотири мільярди гривень. У перерахунку на тисячу виходило 96 тисяч доларів за одну годину. Але вже на початку квітня очільниця міністерства культури Тетяна Бережна уточнила, що цього року буде виділено не більше 80%, за умови, що “буде достатньо якісних заявок на всю суму”.
“Для порівняння: одна серія “Слуги народу” могла (за оцінками ЗМІ) коштувати приблизно 100 тисяч доларів, створення серії середньостатистичного європейського телесеріалу — від 500 тисяч до двох мільйонів, а стримінгові проєкти Netflix або HBO використовують бюджети від кількох мільйонів за епізод. Таким чином, перед проєктом постає нерозв’язна проблема: або Україна отримає тисячу годин низькоякісного продукту, чия якість потенційно не зможе конкурувати ані з російськими телесеріалами, ані з корейською дорамою, ані навіть із турецькими мелодрамами, — або п’ятдесят-сто годин дійсно високоякісного продукту, але тоді назва програми стає лише рекламним слоганом”, — пояснює Катеринич.
Аналітик зауважує, що близько половини фінансування виділять на художні фільми та серіали, ще мільярд — на музику, перформативне та візуальне мистецтво, і лише 260 мільйонів — на аудіовізуальні шоу та матеріал для соціальних мереж. Бережна, представляючи програму, посилалася на дослідження, згідно з яким 71% українців дивляться російськомовний матеріал, майже чверть — щодня. Згідно з тим же дослідженням, серед молоді 14–17 років російськомовний матеріал дивляться 59%.
Петро Катеринич для ZN.UA
Крім цього, Державна служба якості освіти констатувала, що серед учнів 8—11 класів відсоток школярів, які споживають виключно український матеріал, знизився за два роки з 71% до 54%. У той же час дослідження групи “Рейтинг” (за підтримки ПРООН) показало, що підтримка повної заборони російського матеріалу серед молоді знизилася з 49% у 2024 до 40% у 2025, а серед молоді — до 28%.
Катеринич пояснює, де відбувається “втрата”: головним полем битви за увагу є TikTok (17 мільйонів користувачів 18+ в Україні), YouTube (21,6 мільйона), Instagram, Telegram. Це ті платформи, алгоритми яких, за словами міністра Бережної, “направляють користувачів до російського матеріалу, навіть якщо вони самі цього не хочуть”.
“І саме на цей фронт “Тисячовесна” виділяє 260 мільйонів із чотирьох мільярдів — менше семи відсотків фінансування. Виходить дивний факт: програма, яка позиціонує себе як відповідь на загрозу в інформаційному полі, направляє на цей простір вдесятеро менше коштів, ніж на кінопродукцію в цілому, яку українська молодь статистично все одно дивитиметься не в кінотеатрі, а з мобільного телефона”, — підкреслює Катеринич.
З іншими публікаціями автора можна ознайомитися за посиланням.