6 жовтня відбулася урочиста церемонія відкриття Франкфуртської книжкової виставки-2026, почесною гостею якої цьогоріч є Чехія. Ключовими темами церемонії, як і попередні роки, стали свобода слова і демократія, заклики до Брюселя врегулювати захист інтелектуальної власності від ШІ, а також заклики підтримати Україну і українську культуру. А найяскравішим у представленні Чехії під час церемонії став протест видавців проти міністра культури Чехії Ото Клемпіра, якого звинуватили в антикультурній діяльності та співпраці зі спецслужбами комуністичної Чехословаччини.
Участь у церемонії взяли генеральний директор Франкфуртської книжкової виставки Юрґен Боос, єврокомісар з питань міжпоколіннєвої справедливості, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф, міський голова Франкфурта-на-Майні Майк Йозеф, міністр науки й досліджень, мистецтва та культури землі Гессен Тімон Ґреммельс, державний міністр Німеччини з питань культури та медіа Вольфрам Ваймер та голова Асоціації німецьких видавців і книготорговців, засновник видавництва Guggolz Verlag та керівник групи Classics у S. Fischer Verlag Себастіан Ґуґґольц.
Чеські видавці до останньої миті не були певні, чи з’явиться на церемонію відкриття анонсований у програмі міністр культури Чехії Ото Клемпір, проте вже на вході одягнули значки «Culture in Danger». «Він часто не з’являється на публічні події — на нього свистять», – пояснює одна з видавчинь, що по дорозі на церемонію поспішала причепити значок.
Участі Чехії у статусі Почесної гості передували значні скорочення фінансування на культуру: відкладення і потенційне скасування державних грантів на культуру, з яким літературна спільнота зіштовхнулася ще навесні цього року. Видавці та культурні менеджери побоюються, що таке скорочення може нівелювати довгостроковий ефект від проєкту почесної участі у Франкфуртській книжковій виставці, угоду про яку підписав попередній міністр культури Мартін Бакса у 2023 році, та в який були інвестовані значні кошти.
Церемонію відкрила Іва Біттова — чеська співачка, авангардна скрипалька, композиторка й акторка. У музичній частині відкриття також взяв участь британсько-німецький музикант Тім Рот.
Відкриття відбулося за присутності заступниці міністра культури України Богдани Лаюк, президентки Міжнародної асоціації видавців Ґванци Джобави та польської видавчині, президентки Федерації європейських видавців Соні Драґи.
Під час відкриття Юрґен Боос повідомив, що цього року до Франкфурта приїхали 75 чеських авторів та ілюстраторів. Чехія як почесна гостя представить понад 100 літературних і культурних подій, а на колективному стенді країни працюватимуть понад 40 видавництв.
Для Бооса це останнє відкриття Франкфуртської книжкової виставки на посаді генерального директора. Він очолював виставку понад 20 років і після завершення цьогорічної події залишить посаду. Його наступником стане видавничий менеджер Йоахім Кауфманн, який багато років очолював видавництво Carlsen Verlag.
Однією з тем церемонії став вплив штучного інтелекту на культурні та креативні індустрії. Про нього говорив зокрема єврокомісар Гленн Мікаллеф. За його словами, розвиток технологій не має призводити до знецінення людської творчості. «Людська праця має залишатися видимою. Внесок людини має бути помітним завжди. ШІ може допомагати з дослідженнями, перебирати на себе рутинні завдання, допомагати людям експериментувати, але він ніколи не повинен вирішувати, що ми говоримо і чому ми це говоримо», — наголосив Мікаллеф.
Крім того, єврокомісар закликав забезпечити ліцензування творчих робіт, дотримання авторських прав, згоду авторів на використання їхніх творів та належну винагороду. «Творчі роботи мають використовуватися на підставі ліцензії, а права авторів — належно захищатися. І так само, як відповідальність за захист дітей у соціальних мережах тепер покладається на самі платформи, відповідальність за те, щоб використання творчих робіт було належно оплачуваним і відбувалося за згодою авторів, також має лежати на компаніях. Я сподіваюся, що це буде відображено в майбутній стратегії щодо штучного інтелекту для культурних і креативних секторів», — сказав він.
Ще одним принципом Мікаллеф назвав використання ШІ для поширення європейських культурних голосів без їхньої уніфікації. «Штучний інтелект має допомагати європейським голосам звучати ширше. Але це не означає, що всі ці голоси повинні звучати однаково. У Європі ніколи не було одного голосу чи однієї мови, і, на мою думку, саме в цьому полягає одна з наших сильних сторін. Наші мови несуть різні історії, різний гумор, різні спогади й різні способи бачення світу. Щодня перекладачі, видавці, редактори та книгарі допомагають цим світам зустрічатися», — зазначив єврокомісар.
Водночас Мікаллеф зазначив, що не вважає, що треба обирати між творчістю й технологіями «Це хибний вибір. Наше завдання — зробити так, щоб технології допомагали людському голосу», — додав він.
Міністр культури Німеччини Вольфрам Ваймер також висловив занепокоєння, що розвиток генеративного ШІ створює ризики для авторів і правовласників. Він назвав використання творчого контенту системами штучного інтелекту без належної винагороди «інтелектуальним вампіризмом». За словами Ваймера, захистити інтелектуальну власність можна лише на рівні Європейського Союзу, якщо країни діятимуть спільно. «Це станеться тільки в разі, якщо Брюссель об’єднає зусилля і ми виступимо спільним фронтом», — наголосив він.
Новий очільник Асоціації німецьких видавців і книготорговців Себастіан Ґуґґольц розкритикував німецький уряд, розпочавши свою промову одним із результатів оцінювання PISA. «Наші 15-річні не в стані вичленувати сенс із прочитаного речення… І це — маючи одну з найрозвиненіших економік світу». Серед причин Ґуґґольц назвав разючу неспівмірність бюджетних витрат на будівництво, промисловість та інші «матеріальні сфери» порівняно з видатками на освіту і культуру. Президент асоціації також розкритикував урізання фінансування, що спіткало культурні інституції, зокрема Гете-інститут.
Першою письменницею, що виступила на церемонії від Чехії, стала Марія Ілляшенко — чеська поетка, письменниця й перекладачка, яка народилася і провела дитинство у Києві. Перш ніж зачитати свою поезію, авторка виголосила промову, в якій закликала підтримати Україну.
Під час виступу міністра культури Чехії Ото Клемпіра, який цього разу з’явився на захід, частина присутніх у залі влаштувала протест. На початку його промови окремі представники чеської делегації не аплодували, а згодом із залу почали лунати вигуки й свист. Хтось із присутніх підняв протестний плакат «АНТИкультурний міністр». Під час промови, в яких Клемпір згадував чеських поетів в екзилі, переслідуваних спецслужбами, із залу кричали «Та ти сам із StB!», апелюючи до його ймовірної співпраці з секретною поліцією комуністичної Чехословаччини. Наприкінці виступу частина аудиторії освистувала міністра й вигукувала «Фу!».
Попри протест, Клемпір завершив промову, що також завершилася освистуванням.
Радка Денемаркова, чеська письменниця, драматургиня, сценаристка, есеїстка й перекладачка німецькомовної літератури, відреагувала на промову міністра, наголосивши, що «погані міністри приходять і йдуть, а література — залишається». Її виступ зустріли оваціями, аплодуючи стоячи.
Денемаркова у своєму виступі також говорила про політичну відповідальність, популізм і брехню. Письменниця наголосила, що публічні діячі дедалі частіше не несуть відповідальності за власні слова. Як один із прикладів підміни понять і відповідальність за мову: вона згадала російську війну проти України, яку в росії називають «спеціальною операцією», брехню, яку підмінюють «альтернативною точністю погляду». Денемаркова протиставила цьому літературу, назвавши її своєрідним «островом» у морі популізму й неправди. Також вона згадала про книжкову цензуру в США.
Денемаркова також наголосила на необхідності протидіяти цензурі у XXI столітті. Вона нагадала про знищення книжок у різні історичні періоди — від Давнього Риму до спалення книжок у нацистській Німеччині та руйнування бібліотек у Боснії і Герцеговині наприкінці XX століття. Письменниця провела паралель із російською війною проти України, в якій російські війська знищують українські книжки та бібліотеки. У своєму виступі вона назвала російських нападників «фашистами».
Церемонію завершили відеозверненнями від Салмана Рушді та Еліф Шафак. Вони подякували Юрґену Боосу, без якого Франкфуртську виставку «неможливо уявити».
Франкфуртська книжкова виставка триває з 7 по 11 жовтня 2026 року.