У Латвії провели обшуки в мережі книгарень Mnogoknig через підозру в порушенні санкцій ЄС
У Латвії Служба державної безпеки (VDD) провела обшуки у мережі книгарень Mnogoknig, яка спеціалізується на продажі російськомовних видань. Компанію підозрюють у порушенні санкцій Європейського Союзу.
Слідчі дії відбулися 3 вересня та в ніч проти 4 вересня у чотирьох приміщеннях у Ризі та її околицях. Обшуки є частиною кримінального провадження, відкритого 28 липня цього року.
Під час розслідування затримано та взято під варту одну особу. Служба безпеки наголосила, що це провадження не пов’язане зі змінами до законодавства щодо заборони імпорту книг з росії та білорусі, яка набула чинності 1 вересня 2026 року.
За даними російського опозиційного видання Meduza, найбільша книгарня мережі на вулиці Аугуста Деґлава в Ризі в день обшуків була зачинена з оголошенням “з технічних причин”. Наступного дня магазин відновив роботу, однак працівники відмовилися коментувати візити правоохоронців.
Mnogoknig – це латвійська мережа, зареєстрована у 2019 році. Вона виросла з компанії Kors N, заснованої у 2000 році для оптових поставок книжок з росії. Наразі під брендом Mnogoknig працює 11 магазинів та один оптовий склад у Латвії. Мережа спеціалізується на російськомовній літературі, настільних іграх, іграшках та канцтоварах.
Власником SIA Mnogoknig є Олександр Карабельников. У 2025 році обіг компанії становив 613 683 €, а прибуток – 9 696 €. Карабельников також є співвласником компанії Kors N, яка у 2015 році постачала глобуси з позначенням окупованого Криму як частини росії.
Мережа Mnogoknig також має магазини в Естонії, Литві, Польщі, Німеччині та на Кіпрі. Талісманом мережі є мультяшний книжковий хробак на ім’я Федя, якого на сайті компанії називають “справжнім вартовим русского слова в Європі”.
У грудні 2022 року в одній з крамниць Mnogoknig у Варшаві українсько-польська громадська ініціатива «Euromaidan-Warszawa» виявила книжки тодішнього міністра оборони рф Сергія Шойгу та письменника Захара Прілєпіна, а також моделі російської військової техніки. Активісти зазначали, що твори Прілєпіна перебували в санкційному списку ЄС, однак це ігнорувалося як власниками крамниці, так і відповідними польськими службами.
Нагадаємо, у листопаді 2025 року Національна рада з електронних медіа Латвії (NEPLP) заблокувала 27 сайтів, які поширювали проросійську пропаганду, а у квітні 2026 року – ще 10. У жовтні 2025-го Латвія вимагала від понад 800 громадян росії покинути країну через незнання державної мови.