Острів Джарилгач
Між селищем Лазурним та містом Скадовськ уздовж узбережжя Чорного моря простягнувся найбільший у південно-східній Європі та другий за довжиною після Тендрівської коси (понад 40 км) острів Джарилгач. В перекладі з тюркської Джарилгач означає «обвуглені або обпалені дерева». В античні часи весь острів був вкритий деревами, сьогодні ж тут піщані дюни, невеликі озера, безкраї пляжі.
Острів схожий на висушену напівпустелю з нечисленними рослинами та квітами, деякі з яких занесені до Червоної книги. Джарилгач – це заповідник, де збереглася дика природа: тут живуть олені, муфлони, дикі кабани, багато птахів. А ще цей острів називають Ахіллів Біг. За легендою, Ахілл після перемоги над ворожим флотом святкував тут перемогу та влаштував з товаришами змагання з бігу.
До острова наша компанія дісталася за 30 хвилин. Нас супроводжували дельфіни та галасливі чайки, тож ми тільки встигали клацати фотоапаратами. Море тут чисте, прозоре, пляжі піщані, тож ми з задоволенням засмагали та купалися. Хлопці наловили рапанів та краба, якого випустили на берег.
Потім телеоператори бігали берегом з камерами за крабом. Вони знімали краба, а ми їх. Після фотосесії нас нагодували справжньою рибальською юшкою, креветками та смаженим скатом, м’ясо якого дуже смачне без кісточок. Після смачного обіду ми завітали до Джарилгацького маяка (висота 24,4 м), збудованого у 1902 році. Він, можна сказати, родич Ейфелевої вежі, бо будував його учень Ейфеля, а проєкт розробляли в Парижі. А пізніше, у 1997 році, поруч збудували новий маяк.
На ракеті до бобрів
Колись давно, спінюючи воду, по Дніпру мчали білосніжні «ракети». На жаль, вони з роками зникли. Тож наша група була приємно здивована, коли дізналася, що від Херсона до Голої Пристані ми дістанемося на крилатому теплоході «Полісся-5».
Зусиллями ентузіастів судно було відремонтоване у Києві, і тепер воно розвиває швидкість до 70 км/год. та бере на борт 53 пасажири. Квиток коштує 45 грн. 18 км ми здолали лише за 12 хвилин.
Гола Пристань – фестивальна столиця та куточок зеленого туризму. Нас зустрічають хлібом-сіллю та українськими піснями. На набережній нашу увагу привертають скульптури Нептуна та русалки, козаків, пам’ятник жабі як символу жадібності. Місцеві кажуть, якщо потримати русалку за груди та загадати бажання, воно обов’язково здійсниться.
Ми зупиняємось на базі зеленого туризму «Чайка» і зранку вирушаємо на двох баркасах з безшумними двигунами у плавні Дніпра до Бобрового озера (350 грн./год.). Пройшовши інструктаж, вдягаємо рятувальні жилети і тихо пливемо тунелями з очерету. Нас супроводжує пес Джек, який біжить уздовж берега, але, коли ми заходимо у плавні, пес скавчить та відстає. В очереті помічаємо покинутий старий «запорожець».
На березі стоять сухі, обгризені бобрами дерева. Зараз на острові живе 10 сімей бобрів. Раптом тунель закінчується, і перед очима розстеляється покривало з білих лілій та жовтого латаття. І на цьому покривалі знаходиться пташине містечко. Вони галасують, помітивши наші човни, але не злітають, сидять у гніздах.
Ми побачили сіру чаплю, диких качок, чайок, навіть лебедів та пеліканів, біля нашого човна проплив вуж. Взагалі плавні – це рай для рибалок, тут водиться карась, короп, судак та щука. Від такої краси ми забули про спеку і про жаркі жилети.
Зелені хутори Таврії: ремесла і «торфоленд»
На восьмому кілометрі траси Цюрупинськ – Гола Пристань біля села Кардашинка знаходиться історико-розважальний комплекс «Зелені хутори Таврії». Ідея створення проєкту з’явилася у 2008 році, коли об’єдналося кілька десятків селянських господарств.
А через п’ять років на місці болотяних островів виросли 45 хуторів, пов’язаних між собою дорогами та озерцями. Кожен з них спеціалізується на певному виді промислу і має таку ж назву: Хлібний, Рибальський, Гончарний, Стрілецький, Кінний, Ковальський, Музичний, Миловаріння, Лозоплетіння, Квас та інші. Вхідний квиток коштує 45 грн. для дорослих та 35 грн. для дітей, екскурсія – 75 грн. та 50 грн. Площа Хуторів (10 га) вдвічі більша за площу Ватикану.
Тут відроджуються традиції наших пращурів і забуті ремесла, які кожен може спробувати опанувати. До послуг туристів майстер-класи (від 10 грн.), місця відпочинку, смачні обіди, приготовані на вогнищі або у пічці-кабиці.
Після обіду – відпочинок, купання, дегустація фіточаю, риболовля, катання на човні.
Лише на «Зелених Хуторах» можна ознайомитися з новим екстремальним атракціоном – «торфолендом» – здійснити подорож на спеціальному гусеничному транспорті торф’яниками.
Ми відвідали майстер-клас з гончарства, виліпили собі горщики та завітали до кузні. Дівчата спробували підняти важкий молот та допомогти ковалю кувати великий цвях та підкову. Далі наш шлях лежав до Стрілецького хутора.
Колись у Пирогові (музей просто неба у Києві) я добре стріляла з лука, тож, не вагаючись, натягнула тятиву. Але з першого разу у мене нічого не вийшло, та за кілька спроб стріла була у центрі мішені. Хлопці стріляли з арбалетів та пістолетів, дерлися на стіну скеледрому Мотузяного містечка.
Залізний Порт
Назва курортного селища Залізний Порт походить від залізного мосту, який колись знаходився на набережній та йшов від пристані на 100 метрів у море. До мосту швартувалися кораблі для завантаження риби та зерна. З часом шторми зруйнували міст та частину суші. Комори для зберігання зерна мали металевий дах.
Сьогодні Залізний Порт – улюблений курорт туристів на Чорноморському узбережжі, особливо молоді через велику кількість кафе, нічних дискотек та клубів на березі. Але, якщо трохи відійти від берегової лінії, можна знайти спокійні місця для сімейного відпочинку.
Ми зупинилися в готельному комплексі «Тройка», який знаходиться на першій лінії біля моря та має свій вихід до пляжу. Комплекс складається з трьох корпусів. У головному – рецепція, ресторан, кінозал, у холі – ігрова для дітей, тенісний стіл, масажні крісла, зона Wi-Fi.
Територія являє собою парк з клумбами, газонами, альтанками, двома басейнами, охороняється цілодобово, вхід тільки з браслетами. У комплексі працює аніматор, є дитяче містечко з гірками, волейбольний майданчик, в басейні проводяться заняття з аквааеробіки.
Номери дво-, три- та чотиримісні з усіма зручностями та балконом, є кондиціонер, холодильник, телевізор. Ціна від 320 грн. до 900 грн. за номер, харчування – шведський стіл – 200 грн. з людини на добу.
Олешківські піски
У діаметрі ця піщана пустеля сягає 15 км і є найбільшою в Європі. Вам запропонують перетнути її самотужки й отримати сертифікат. Але не варто переоцінювати свої сили. Сонце пече, ноги грузнуть у піску, який влітку нагрівається до +75°С. На щастя, частину дороги можна здолати на джипах.
Острів Бирючий
Сюди можна дістатися Азовським морем у супроводі дельфінів або машиною по дорозі з села Кирилівка Запорізької області. Чисте узбережжя, мілководні бухти та лимани, озера з прісною водою, куди злітаються дикі птахи, де мешкають антилопи, муфлони, косулі, лані. Від Києва до Бирючого острова – 715 км.
Чорноморський біосферний заповідник
В межах заповідника живуть 86 видів риб, 306 – птахів, 53 – ссавців і ростуть 728 видів рослин. Невдовзі над заповідником можна буде політати на повітряній кулі.
Асканія-Нова
Степ, якого ніколи не торкався плуг, і яким можна подорожувати на тачанці. Тут мешкають зебри, бізони, коні Пржевальського, сайгаки, лані, благородні олені, буйволи, кулани. Нам вдалося близько підійти до бізонихи, яка годувала дитинча, тож не могла втекти за своїм стадом.
Цілющий гейзер
У буферній зоні Чорноморського біосферного заповідника у селі Облої (Голопристанський район), за 15 км від курорту Залізний Порт, розташоване унікальне за своїми властивостями гаряче джерело «Цілющий гейзер». Весь секрет унікальності – у мінеральній воді, яка виходить на поверхню з глибокої свердловини (1527 метрів). Вода має температуру 65-70 градусів і містить бор, бром, йод та інші речовини.
За своїм складом це джерело подібне до води Мертвого моря.
