Печерський районний суд Києва відмовив клієнту ПриватБанку у поверненні 122 767 гривень, які шахраї вкрали з його картки після телефонного дзвінка. Суд дійшов висновку, що чоловік сам надав доступ до свого рахунку, коли назвав код із SMS, а згодом три дні не повідомляв банк про підозрілі операції.
Клієнт ПриватБанку за три дні втратив майже 48 тисяч гривень власних коштів і ще 75 тисяч гривень кредитного ліміту, який шахраї оформили без його відома. Печерський районний суд Києва 14 травня 2025 року повністю відмовив у задоволенні позову, постановивши, що банк не нестиме відповідальності за списані кошти.
Як повідомляє видання “Інформатор” із посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень, усе почалося з телефонного дзвінка. 3 квітня 2025 року близько 11:50 невідомий зателефонував чоловікові, представився працівником ПриватБанку та повідомив про нібито хакерську атаку на систему. Співрозмовник попросив «скинути код із чотирьох цифр» — і клієнт виконав це прохання.
Далі події розвивалися стрімко. У період з 3 по 6 квітня в акаунт чоловіка в «Приват24» зафіксували входи з нетипових пристроїв, зміну пароля та встановлення нового логіна. Банк надіслав сповіщення про підозрілий вхід на електронну пошту клієнта, але той не відреагував. Лише 6 квітня об 11:17 — через три дні після першого дзвінка — чоловік звернувся до служби підтримки банку.
Що вирішив суд
За цей час шахраї встигли переказати 47 767,49 грн на сторонній рахунок, а також оформили кредитний ліміт із підвищенням на 75 000 грн. Загалом сума збитків становить 122 767,49 грн. Чоловік вимагав через суд зобов’язати банк закрити кредитний ліміт і повернути списані гроші, наполягаючи, що не давав згоди на жодну з цих операцій.
Суд спирався на норми Закону «Про платіжні послуги» та Положення про порядок емісії й еквайрингу платіжних інструментів Національного банку України. Відповідно до цих документів, до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту або облікової інформації ризик збитків несе користувач, а не фінансова установа.
Ключовим аргументом стало те, що клієнт звернувся до банку лише через кілька днів після шахрайських дій, хоча підозрілий вхід було зафіксовано ще 3 квітня. Суд також врахував, що зміну пароля підтвердили дзвінком на фінансовий номер телефону, тобто шахраї мали доступ до конфіденційної інформації, яку клієнт надав добровільно.
Як не стати жертвою телефонних шахраїв
Ця справа — не поодинокий випадок. Схема з дзвінком «зі служби безпеки банку» залишається однією з найпоширеніших в Україні. Щоб не втратити гроші, варто дотримуватися кількох простих правил.
Що робити, якщо зателефонували «з банку»
Ніколи не називайте код із SMS. Справжній банк ніколи не просить повідомити паролі, CVV-код, PIN чи код із повідомлення. Якщо співрозмовник наполягає на «скиданні чотирьох цифр» — це однозначно шахрай.
Покладіть слухавку та перетелефонуйте. Наберіть номер, вказаний на звороті вашої картки або в офіційному додатку банку, і уточніть, чи справді була підозріла активність.
Негайно блокуйте картку. Якщо ви все ж таки повідомили конфіденційні дані — телефонуйте на гарячу лінію банку тієї ж миті. Кожна година зволікання збільшує ризик повної втрати коштів.
Перевіряйте сповіщення. Банк надсилає повідомлення про підозрілий вхід на e-mail або в застосунок. Побачили таке сповіщення — дійте одразу, а не за три дні.