Дорофєєва та Кацурін: стрімкий роман чи розрахунок?

Розбираємося, скільки часу має минути після розриву стосунків, перш ніж можна знову закохуватися, і чи не є поспіх ознакою втечі від минулого. На прикладі медійної пари — співачки Наді Дорофєєвої та ресторатора Михайла Кацуріна.

Їхня історія кохання свого часу викликала чимало обговорень, зокрема через швидкість розвитку подій. У березні 2022 року Надя Дорофєєва та Володимир Дантес оголосили про розлучення після більш ніж десяти років разом. Згодом стало відомо про стосунки співачки з Мішею Кацуріним, який також завершив свій шлюб. У 2023 році Надя та Міша одружилися.

І тут порушується цікаве психологічне питання: чи справді після завершення стосунків необхідно певний час побути на самоті?

У психології існує чимало гіпотез щодо того, скільки часу має пройти між завершенням попередніх і початком нових стосунків. Інколи говорять про рік. Інколи — про половину терміну, який тривали стосунки. Але насправді немає правильної кількості місяців, яку людина має провести на самоті.

Річ у тім, що юридичне або публічне завершення стосунків далеко не завжди збігається з психологічним. Іноді людина продовжує жити у шлюбі, який емоційно вже давно завершився. А буває навпаки: пара розходиться фізично та юридично, але ще роками залишається пов’язаною образами, надією на повернення, ревнощами та бажанням щось одне одному довести.

Тому одна людина може бути самотньою два роки й усе ще залишатися у попередніх стосунках. А інша — зустріти нове кохання значно раніше й бути готовою до здорової взаємодії. Отже, питання радше не в тому, скільки часу минуло. А в тому, що відбувалося за цей час.

Нове кохання чи емоційне знеболювальне?

Водночас швидка поява нової love story після розриву дійсно може бути способом уникнути болю. У психології для цього існує поняття «компенсаторні стосунки». Тобто такі, що починаються невдовзі після завершення попередніх і мають на меті вирішити ті чи інші психологічні складнощі, пов’язані з розривом.

Щоб не потрапити в «компенсаторні стосунки», важливо поставити собі наступні запитання:

Чи цікавить мене саме ця людина — чи мені просто нестерпно бути наодинці?
Чи не намагаюся я новими стосунками щось довести колишньому партнеру?
Чи можу говорити про попередній союз без бажання повернути його або помститися?
І головне: чи бачу я нового партнера таким, яким він є, а не просто кращою версією колишнього?

Якщо нова людина потрібна насамперед для того, щоб заглушити біль, самотність або відновити самооцінку, старі проблеми дуже швидко перекочують у нові стосунки.

То коли можна знову закохуватися?

Мабуть, найздоровіша відповідь — коли ви готові. Не тоді, коли минув нормативний рік. Не тоді, коли друзі вирішили, що вже час. І не тоді, коли колишній партнер знайшов когось першим. А тоді, коли нові стосунки перестають бути ліками від старих.

Історія будь-якої відомої пари показує нам лише те, що її учасники вирішили зробити публічним. Тому ми не можемо знати, що відбувається між Дорофєєвою та Кацуріним за зачиненими дверима. Але їхня історія яскраво ілюструє важливу річ: між «занадто швидко» і «саме вчасно» немає календарної межі. Вона визначається самою людиною.