У наш час тотальної гіподинамії будь-яка діяльність, відмінна від сидіння за монітором і маніпуляцій мишкою, вже є екстремальною. Пропонуємо чотири варіанти майже екстремальних екскурсій в Єгипті, які допоможуть трохи розбавити ол-інклюзивну дієту.
Квадроциклом по пустелі
Перш за все, подбайте про правильну екіпіровку: окуляри, головний убір, а ще краще – арабська хустка. Не забувайте про техніку безпеки. Попри уявну легкість управління, квадроцикл може бути норовливим і скинути вас. Не виставляйте ноги убік, бо при падінні вони програють у міцності квадроциклу і будуть зламані. Притискайте коліна ближче до корпусу, і все буде гаразд.
Група шукачів пригод, одягнених у різномасті штани, куртки та арабські хустки, нервово стискає рукоятки газу, готуючись до старту. Поїхали! Вітер, пісок, ревіння моторів і дика вібрація – адже їдемо не асфальтом. Сидіти не дуже зручно, тому краще підвестися і їхати на напівзігнутих ногах, гасячи коливання (як справжні жокеї). Це викликає захват, а за п’ятнадцять хвилин найсміливіші вже намагаються стрибати з бархана на бархан. Іноді це виходить, а для невдалих спроб є аптечка.
Вищу майстерність демонструють інструктори – вони їздять на двох колесах, спиною вперед, стоячи на квадроциклі. Своєю вправністю вони охоче діляться з туристами, особливо з туристками, викликаючи у них захоплення і крики радості.
Квадроцикловий екстрим завершується за склянкою ароматного чаю, завареного бедуїном, у суперечках, хто ж був найкрутішим. Після такої подорожі ви почнете розуміти, навіщо в Єгипті пустеля. Звісно ж – для поїздок на квадроциклах! Цей вид активного відпочинку врятує вас від целюліту, особливо якщо їздити по 2–3 години на день протягом тижня.
А тепер горбатий!
Ви на верблюді. Перше, на що звертаєш увагу, – висота. Одна справа йти пішки уздовж прірви, інша – їхати на двометровій тварині. Здається, ще трохи – і зісковзнеш. Ноги у верблюда також здаються ненадійними, надто тонкими.
По-друге, незвичне сідло. Ви ніби затиснуті між двома дерев’яними держаками, які при кожному русі тварини здавлюють нутрощі.
Проте вже за півгодини ви стаєте практично одним цілим з верблюдом, ніби додатковим горбом, і починаєте отримувати задоволення: «Яке синє небо! Які красиві гори!».
Загалом, краще не дуже добре їхати, ніж дуже добре йти. «Бувалі» рекомендують кататися на верблюдах рівниною, а не в горах. Повільні та постійні переміщення вгору-вниз можуть викликати морську хворобу – адже ви все-таки на кораблі, хоч і пустелі.
Взяти рифи!
Зайва цікавість – рушій прогресу. Тому не варто відмовлятися від пропозиції дослідити невідомі рифи, які знаходяться «он там, рукою подати». Для цієї експедиції на борт моторної яхти завантажується все необхідне: провіант, напої, водолазна амуніція. Останніми на борт піднімаються учасники.
Година у дорозі – і починається висадка морського десанту. Екстремали, одягнені в маски, ласти, гідрокостюми, озброєні одноразовими підводними фотоапаратами, схожі на бойових плавців, які виконують важливе урядове завдання.
Наплававшись разом з яскравими місцевими мешканцями – рибами-клоунами, наполеонами, муренами, крилатками й іншою живністю, учасники експедиції піднімаються назад на судно, щоб поповнити запаси енергії та рідини.
Застілля проходить у невимушеній атмосфері, а на десерт майстрині єгипетського танцю продемонструють, що можна робити пухкими животиками.
Наприкінці важкого дня учасники експедиції, згуртовані спільною метою, нетвердою морською ходою повертаються на берег. Ще один риф підкорено!
В гості до Мойсея
Під покровом ночі різновікова група, одягнена по-зимовому, квапливо займає місця в мікроавтобусі. Диверсанти? Ні, любителі піших походів – трекінгу – вирушають підкорювати гору Мойсея.
Згідно з переказами, на цій горі біблійний пророк отримав 10 Божих заповідей. А нинішнім мешканцям 5-зіркових готелів обіцяно прощення всіх гріхів, якщо вони зустрінуть світанок на цій вершині.
Три години дороги (від Шарм-ель-Шейха) – і починається суворий похід на гору. Озброєні ліхтариками, представники всіх народів світу освітлюють шлях на вершину.
Вже за півгодини ви розумієте, що офісна робота не сприяє зміцненню м’язів ніг. За годину даєте собі обіцянку кинути палити негайно. Наступні півгодини в голові одна думка: «І навіщо я сюди поліз?».
Проте на вершині ваші страждання окупляться сторицею: повільно, але впевнено ранкова імла світлішає, а на сході з’являється маленька цятка. Вона росте, збільшується і перетворюється на сонце.
Промені осявають гірську гряду, а ваша душа (вже безгрішна) наповнюється незрозумілою радістю: «Це круто!».
Після 10-хвилинної ейфорії ви усвідомлюєте, що приблизно дві години вам потрібно спускатися вниз, на грішну землю.
