Фахівці з Техаського університету в США розробили два потенційні засоби проти бактерії Yersinia pestis, відповідальної за виникнення чуми. В ході експериментів на мишах обидва експериментальні препарати продемонстрували повний захист від зараження, включаючи його найнебезпечнішу форму, що вражає легені, як інформує ScienceAlert.
Незважаючи на те, що чума найвідоміша через масштабну епідемію «Чорної смерті» в XIV столітті, це захворювання досі зустрічається. Щорічно у світі фіксується від кількох сотень до кількох тисяч випадків, а локальні спалахи періодично з’являються в різних куточках планети. Найчастіше потерпають від інфекції в Африці, проте вона може виникнути будь-де, де присутні гризуни та блохи — природні переносники патогену.
На початкових етапах чуму можна ефективно лікувати за допомогою антибіотиків. Однак науковці попереджають, що Yersinia pestis поступово розвиває стійкість до наявних медикаментів. З огляду на це, розробка дієвої вакцини стає дедалі нагальнішою.
Новітні вакцини, позначені як LMA та LMP, є живими ослабленими вакцинами. Вони містять генетично модифіковані варіанти бактерії, які не спричиняють хвороби, але сприяють формуванню імунного захисту.
В рамках дослідження мишам спочатку вводили вакцину внутрішньом’язово, а через три тижні проводили повторну вакцинацію. Деяким тваринам вводили другу внутрішньом’язову дозу, тоді як іншим додатково вводили через ніс аденовірусний препарат, що містить три антигени чуми. Такий підхід допомагає не лише активізувати імунну систему, але й створити захист слизової оболонки носової порожнини — одного з основних шляхів проникнення легкої форми інфекції.
Через 32 дні після завершення курсу вакцинації всі миші були піддані впливу смертельної дози Yersinia pestis. Тварини, які не отримували вакцинацію, загинули протягом чотирьох днів, тоді як усі вакциновані вижили.
Під час другого експерименту, в якому використовувалася значно вища концентрація бактерій, захист у переважної більшості груп залишився абсолютним. Лише в одній групі ефективність знизилася до 80% — це стосувалося генетично модифікованих мишей, які не виробляли інтерферон-гамма та не отримували назальну аденовірусну вакцину.
Аналіз зразків крові, слизу та інших біологічних рідин підтвердив, що обидва препарати стимулювали потужну імунну реакцію з високим рівнем антитіл.
Автори дослідження підкреслюють, що отримані результати є дуже обнадійливими. Однак перед початком клінічних випробувань за участю людей вакцини повинні пройти додаткове тестування на приматах. Крім того, науковці планують оцінити тривалість сформованого імунітету та можливість застосування комбінованої схеми вакцинації в екстрених ситуаціях.
Раніше видання «ФАКТИ» повідомляло, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) закликала подорожуючих бути уважними через поширення вірусу Західного Нілу в Європі. Регіональний директор ВООЗ у Європі Ганс Генрі П. Клюге зазначив, що підвищення температури та подовження літнього періоду створюють сприятливі умови для розмноження комарів, які є переносниками вірусу.
ВІДЕО ДНЯ