«Не кажіть: я вас розумію»: провідна психологиня ДСНС рекомендує, як спілкуватися з тими, хто втратив усе

«Не кажіть: я вас розумію»: провідна психологиня ДСНС рекомендує, як спілкуватися з тими, хто втратив усе 2

Чимало мешканців України вже опинялися в ситуації, коли хтось із знайомих, друзів чи колег переживав трагічну подію: загибель або зникнення близької людини. Виникає бажання сказати кілька втішних слів, зробити щось, що принесе полегшення. Але які саме слова чи дії не спричинять негативної реакції, а натомість допоможуть заспокоїтися? Сьогодні, після ударів ворожих ракет чи безпілотників по житлових будинках, дедалі частіше постає потреба в психологічній підтримці для людей, чиї рідні опинилися під завалами.

ВІДЕО ДНЯ

— Як спілкуватися з тими, хто втратив рідних, оселю? Яких фраз слід уникати, намагаючись допомогти? — запитали Sestry у керівниці психологічної служби ДСНС МВС України Анастасії Кучинської, яка має понад 12-річний досвід роботи в епіцентрах людських трагедій.

— Варто уникати фраз типу: «Я вас розумію», — зазначає Анастасія. — Ви не можете цього зрозуміти — і це факт. Також не слід казати: «Все мине, все владнається». Що може бути добре? Людина втратила все, що мала. Важливо щиро демонструвати своєю поведінкою, що ви поруч і готові підтримати, коли це буде необхідно. Бували випадки, коли я години поспіль просто мовчала поруч із людиною. Мати сиділа біля тіла загиблої дитини, а я була просто присутня. Вона плакала, а я обіймала її й витирала сльози.

Коли ж людина готова до спілкування, слід уважно її слухати й ретельно добирати слова. Не слід розповідати про власний досвід, якщо співрозмовник до цього не готовий. Іноді люди, маючи добрі наміри, починають: «А от у мене була схожа ситуація…». Запам’ятайте, травмована людина вас не сприймає. Їй не потрібні ваші історії в цей момент. Її біль настільки сильний, що вона не може прийняти реальність. Тому ви маєте бути зовнішньою опорою, яка допомагає людині зорієнтуватися.

РЕКЛАМА

Був випадок, коли молодого чоловіка, який провів під завалами 8 годин, вдалося врятувати, але його дружина загинула. Її дістали з-під уламків останньою. Мати загиблої жінки стояла й плакала півтори доби. Одна з наших психологинь знайшла до неї підхід. Кожен із нас здатен зрозуміти й визначити психотип людини, з якою має справу.

— Так, а що робити, коли людина переживає паніку?

— Перш за все, потрібно відвести її в місце, де немає сторонніх спостерігачів. Бо коли людина відчуває, що на неї дивляться, її істерика може посилитися. До того ж, часто люди з натовпу вигукують: «Ой, яке ж горе у тебе!». І це може спровокувати так звану повторну хвилю істерики.

РЕКЛАМА

Стабілізувати емоційний стан допомагають вода або вправи на глибоке дихання. Іноді викликаємо медиків, щоб вони надали заспокійливі засоби… У 2015 році на Донеччині сталася подія — влучання «градів» у місцевий ринок, багато загиблих, зруйновані будинки. Одна жінка була на ринку й, на щастя, вижила. Але майже годину вона висловлювала своє обурення всім навколо. Я трималася на відстані двох метрів від неї. Вона кричала: «Що ти тут стоїш? Йди геть». Пізніше вона підійшла до мене й проплакала в мене на плечі майже пів години. На наступний день вона принесла нам чай і сказала: «Дівчата, вибачте, будь ласка. Я вчора була не при собі».

— А як поводитися, якщо людина зовсім не реагує на навколишній світ?

— Коли людина перебуває в стані, де немає жодних зовнішніх проявів, не реагує — це називається ступор. Тут потрібен інший підхід. Насамперед, переконайтеся, що людина вас чує. Спокійно підійдіть, сядьте навпроти. Представтеся, спілкуйтеся короткими, позбавленими емоцій фразами, спокійним голосом. Поясніть, що відбувається, спостерігайте за реакцією. Якщо людина й надалі не реагує та відмовляється від допомоги, залиште її в спокої на деякий час, але під наглядом. Можна запропонувати перейти в безпечніше місце. При цьому проговорюйте всі свої дії: «Якщо ви дозволите, я візьму вас під руку».

Заціпеніння — це стан, коли людина ніби втрачає зв’язок між свідомістю та тілом. Це реакція організму. Поступово людина повернеться до свідомості. Якщо вона почне виявляти будь-які емоції, це вже добре. Плач, крик — це важливо. Найголовніше, щоб людина не замкнулася в собі. Трапляється, що людину починає трусити. Це тремор. Багато хто його боїться, але тремор — це корисна реакція організму. Таким чином тіло позбавляється психоемоційного перевантаження від стресу. Його ні в якому разі не можна припиняти. Що можна зробити в цьому випадку? Поясніть людині, що це нормальна реакція організму на ненормальні обставини. Скажіть: «Щоб трохи полегшити ваш стан, я візьму вас за плечі й полегшу тремтіння». Таким чином ви посилюєте тремор і прискорюєте процес. Тремор може тривати до 10 хвилин. Але якщо людину обережно потрясти, цей процес скорочується до трьох.

РЕКЛАМА

Знову ж таки, запропонуйте гарячий солодкий чай або каву. Якщо є шматочок чорного шоколаду — це також буде корисно. У моїй професійній сумці психолога завжди знайдеться шоколадні цукерки та льодяники.

Раніше психологиня Олена Запольська розповідала, як оперативно зменшити рівень тривоги після нічних обстрілів.

Фото Pixabay

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *