Поділитися
Як і в попередні роки, у змаганні за “Оскар” за найкращу режисуру в 2026 році знову лише одна жінка — дворазова володарка премії Хлоя Чжао за кінострічку “Гамнет”. В цілому, за всю історію нагородження премією, тільки три жінки отримали статуетку за режисерську роботу: Кетрін Бігелоу (“Володар Бурі”, 2010), Хлоя Чжао (“Земля кочівників”, 2021) і Джейн Кемпіон (“У руках пса”, 2022).
Причин для цього безліч. Одна з основних — те, що режисерська галузь Академії, яка визначає номінантів, досі переважно складається з чоловіків і традиційно часто не бере до уваги роботи жінок. Допоки це не зміниться, особливо важливо переглядати та заохочувати фільми, поставлені режисерками. Отже, ось п’ять кінокартин, створених жінками, котрі цього нагородного сезону безперечно заслуговують на більшу увагу.
Реклама.
“Голос Хінд Раджаб”
Зворушлива докудрама від режисерки Каутер Бен Ханії — це справжнє кінематографічне диво. Це детально відновлена розповідь про шестирічну палестинську дівчинку Хінд Раджаб, котра в січні 2024 року опинилася заблокованою в авто під обстрілом на півночі Гази. Події показані крізь призму волонтерів Палестинського Червоного Півмісяця у Рамаллі, які отримали її виклик про допомогу за кілька кілометрів від місця трагедії. У фільмі їх відіграли Саджа Кілані, Мотаз Малхіс, Амер Хлель і Клара Хурі — і зробили це надзвичайно. Кінострічка поступово демонструє їхні відчайдушні намагання врятувати дівчинку.
На щастя, Туніс — батьківщина режисерки — висунув фільм у категорії “Найкращий міжнародний фільм”, де він здобув номінацію. Це вже значне досягнення, оскільки в Голлівуді й досі не всі готові говорити про лихо палестинців, і кінострічка спочатку навіть мала проблеми з показом у США.
Перемога була б чудовою, але відверто кажучи — дивно, що фільм проігнорували у категоріях “Найкращий фільм” і “Найкраща режисура”, адже за розмахом і емоційною інтенсивністю він дійсно вражає. Якщо цього нагородного сезону ви подивитеся тільки один фільм — нехай це буде цей.
“Я не залізна”
Це хаотичне, збуджене та абсолютно безкомпромісне дослідження материнства — оповідь про жінку, яка намагається піклуватися про важко хвору доньку. Роуз Бірн демонструє тут, мабуть, найкращу роль у своїй кар’єрі. Режисерка Мері Бронштейн фільмує акторку у напружених великих планах, де її обличчя постійно змінюється — від люті до страху, від потрясіння до болючого гумору.
Після прем’єри на Sundance фільм викликав неоднозначні реакції. Чимало людей вважали його надміру камерним, але кінострічка довела протилежне: Бірн отримала “Золотий глобус”, премію Independent Spirit Award і номінацію на “Оскар” за найкращу жіночу роль. Хоча фавориткою "Оскару" вважають Джессі Баклі ("Гамнет"), Бірн все ще має шанси. Разом з тим її блискуча робота багато в чому тримається на гострому сценарії та сміливій режисурі Бронштейн — котрі теж заслуговують на набагато більше визнання.
“Заповіт Енн Лі”
Масштабна, амбітна і буквально пронизана музикою кінострічка Мони Фастволд переказує історію Енн Лі, засновниці релігійного руху шейкерів. Фільм переносить нас із Манчестера XVIII століття на скрипучий корабель, а далі — до Нового Світу, де героїня веде своїх послідовників до нового буття. Це майже галюциногенний вир народних пісень і палких танців. Так, не все тут працює бездоганно. Але те саме можна сказати і про попередній фільм режисерки — "Бруталіст", сценарій до якого вона створила разом із партнером Брейді Корбетом. Парадокс у тому, що ця стрічка — вигаданий байопік про “великого чоловіка” — отримала 10 номінацій на “Оскар” і виграла три.
А фільм про реальну жінку, яка досягла неймовірних речей? Жодної номінації. На думку багатьох критиків, стрічка точно заслуговувала на місце у короткому списку “Найкращого фільму”. І це не єдина несправедливість: Аманда Сейфрід у головній ролі демонструє справжню акторську майстерність, але її також обійшли номінації. До цього додайте вишукані костюми, точну сценографію, музику Деніела Блумберга, що викликає трепет, і режисерський талант Фастволд, яка зуміла поєднати все це у масштабну історичну драму з відносно скромним бюджетом. І як це зазвичай буває: коли подібні амбітні експерименти роблять режисери-чоловіки — їх звеличують. Коли ж це роблять жінки — їх часто ігнорують.
"Ліворука"
Фільм режисерки Ши-Чін Цоу розповідає ніжну історію трьох жінок: виснаженої матері-одиначки, її бунтівної двадцятирічної доньки та жвавої п’ятирічної сестрички. Вони переїжджають із села до галасливого Тайбея, щоб відкрити невеликий кіоск із локшиною на нічному ринку.
Кожна з них має власні проблеми та внутрішніх демонів, але разом вони намагаються втриматися на плаву. Тайвань висунув фільм у категорії “Найкращий міжнародний фільм”, і він навіть потрапив до короткого списку з 15 стрічок, але до фінальних номінацій не дійшов. Проте це точно не привід його пропускати. Це щемка, тепла й надзвичайно жива історія про жіночу силу, солідарність і витривалість.
"Гедда"
Режисерка Нія ДаКоста ("Кендимен", "Марвел") з помітним задоволенням береться за класичну п’єсу Генріка Ібсена “Гедда Ґаблер”, перетворюючи її на стильну та динамічну екранізацію. Події перенесені у гламурні 1950-ті — на гучну вечірку у маєтку англійської аристократії. Фільм має чотири головні переваги: це харизматична Тесса Томпсон у головній ролі, блискуча Ніна Госс у ролі її колишньої коханої, чудові костюми, бездоганна сценографія.
Томпсон і Госс отримали номінації Independent Spirit Awards, а Томпсон також відзначили "Золотим глобусом" та Gotham Awards. Премія Critics’ Choice номінувала костюми фільму. А от Кіноакадемія кінострічку, на жаль, обійшла стороною. Однак, якщо ви шукаєте яскраву, стильну історичну авантюру, цей фільм безперечно вартий уваги.