Напередодні вручення премії “Оскар”, що пройде 16 березня, ми відібрали десятку найвидатніших кінокартин, відзначених найпрестижнішою нагородою за останню чверть сторіччя, які витримали випробування часом.
У 1980–90-х роках лауреатом у категорії “Найкраща кінострічка” на “Оскарі” зазвичай ставали фільми з широким охопленням подій: “Відважне серце”, “Список Шиндлера” або “Англійський пацієнт”.
Реклама.
Проте у XXI сторіччі розуміння того, що саме є “оскарівським” фільмом, поступово трансформувалося. Так, сильні драми й блокбастери з великим бюджетом все ще отримують відзнаки, але все частіше Академія віддає перевагу скромним незалежним стрічкам та міжнародному кінематографу.
"Гладіатор" (2000)
Однією з небагатьох позитивних рис другого “Гладіатора” були посилання до першого фільму франшизи — і саме вони нагадують, наскільки чудовим є оригінальна стрічка Рідлі Скотта, яка змушує відчувати тремтіння. Там не було ні акул, ні комп’ютерних шимпанзе — тільки непохитний Рассел Кроу, який відчайдушно бореться на арені, та грізний Хоакін Фенікс, який зловтішно радіє з трибун.
Як переможець у номінації “Найкраща стрічка”, за масштабом і розмахом це досить звичний вибір — у стилі таких попередників, як “Титанік”. Але разом з тим це надзвичайно цікаве кіно, наповнене енергією та переживаннями.
"Володар перснів. Повернення короля" (2003)
Перша частина трилогії “Володар кільця” здобула чотири “Оскари”, друга — ще два. А третя частина — величний і емоційно виснажливий фінал саги — забрала всі 11 статуеток.
І, без жодного сумніву, абсолютно заслужено. Цей фентезійний епос поєднує масштабні баталії з глибокими психологічними образами героїв, розпач із переможними злетами, а вражаючі візуальні ефекти — з професійною режисурою. Це також, можливо, останній тригодинний фільм, який дійсно виправдовує кожну мить свого часу. Без перебільшення — один із найбільш гідних володарів “Оскара” усіх часів.
"Старим тут не місце" (2007)
Вестерн для тих, хто не полюбляє вестерни. Атмосферний кримінальний трилер братів Коенів — справжня вершина кіномистецтва.
Приголомшливо виразна операторська робота легендарного Роджера Дікінса, стримана гра Томмі Лі Джонса та Джоша Броліна, блискуче несамовитий Хав’єр Бардем, ідеальний темп, зростаюча напруга та вражаюча стриманість — не дивно, що фільм здобув чотири “Оскари” і миттєво потрапив до переліку найкращих кінострічок XXI століття.
"Мільйонер із нетрів" (2008)
Перший переможець “Оскара” з абсолютно небілим акторським складом у головних ролях (на чолі з чуйним та проникливим Девом Пателем). Кінокартина Денні Бойла — динамічна, майже галюциногенна оповідь, одночасно жорстока й надихаюча — стала справжнім фурором на церемонії “Оскар”, завоювавши вісім статуеток.
З одного боку, це класична “оскарівська” історія — майже диккенсівська повість про шлях від бідності до розкоші. З іншого — її енергійність, бунтівний настрій і загальний погляд на світ дали уявлення про майбутнє цієї категорії.
“12 років рабства” (2013)
Масштабна історична драма Стіва Макквіна — перший (і дотепер єдиний) фільм, створений темношкірим режисером, який отримав “Оскар” за найкращу кінострічку.
Це сильна історія протагоніста: вільного скрипаля Соломона Нортапа (вражаюча гра Чиветеля Еджіофора), якого у 1840-х роках викрадають і продають у рабство на Півдні США. За розмахом вона схожа на класичних лауреатів “Оскара”, але водночас вирізняється своєю безкомпромісністю та емоційною глибиною. Фільм отримав три нагороди — за сценарій Джона Рідлі та за роль другого плану Лупіти Ніонго — хоча, по суті, заслуговував на набагато більше.
"Бердмен" (2014)
Коли похмура, сюрреалістична комедія Алехандро Гонсалеса Іньярріту перемогла у номінації “Найкраща кінострічка”, обігнавши більш “традиційних” конкурентів — “Гра в імітацію” або “Американський снайпер”, стало зрозуміло: правила гри змінюються.
Академія завжди прихильно ставилася до фільмів про акторів, особливо якщо дія розгортається на сцені. Але ця безжальна сатира з чудовим акторським складом — Майкл Кітон, Наомі Воттс, Емма Стоун, Едвард Нортон, Андреа Райзборо — виявилася ще й надзвичайно дотепною, гострою та винахідливою. Чотири “Оскари” були повністю виправдані — хоча б за той фінал, від якого завмирає серце.
"Місячне сяйво" (2016)
На превеликий жаль, драму Баррі Дженкінса сьогодні часто згадують насамперед через непорозуміння на церемонії, коли переможцем помилково оголосили “Ла Ла Ленд”. Але насправді це один із найкращих фільмів останніх років.
Прониклива історія дорослішання темношкірого хлопця-гея в Маямі — знята надзвичайно гарно, блискуче написана й неймовірно зіграна. Фільм також став найбюджетнішим лауреатом “Оскара” за найкращий фільм в історії: його кошторис становив лише 1,5 мільйона доларів. Перемога кінострічки започаткувала нову еру для незалежного кіно на “Оскарі”.
"Паразити" (2019)
Соціальний трилер Пон Джун Хо — рідкісний приклад, коли по-справжньому популярне й захопливе кіно водночас змушує серйозно задуматися.
Видатні акторські роботи, захопливий сюжет і нещадна критика нерівності та пізнього капіталізму принесли фільму чотири “Оскари”. Серед них — історична відзнака за найкращу кінострічку: уперше її отримала стрічка не англійською мовою. Цей тріумф відкрив шлях для нової хвилі міжнародного кіно в оскарівських перегонах.
“Земля кочівників” (2020)
Це витончене дослідження самотності, втрати та економічної нестабільності в американській провінції. У центрі розповіді — героїня Френсіс Макдорманд, яка принесла акторці третій “Оскар”.
Фільм вийшов у пік пандемії та переміг на незвичній, соціально дистанційованій церемонії. Проте він вартий уваги: безмежні краєвиди тут виглядають майже поетично, режисура Хлої Чжао вражає переконаністю, а оповідь — тонкістю та ніжністю.
"Все завжди і водночас" (2022)
Абсолютно божевільна розповідь, що поєднує мультивсесвіт, кунг-фу, наукову фантастику та родинну драму. Ще декілька років тому було складно уявити, що подібний фільм отримає “Оскар” за найкращу кінострічку.
Це зухвалий, вибуховий експеримент, який не обмежує себе ні в чому. Стрічка отримала ще шість нагород — зокрема за режисуру, жіночу роль (Мішель Йо), ролі другого плану (Ке Хюї Куан і Джеймі Лі Кертіс), оригінальний сценарій та монтаж. І водночас назавжди змінила уявлення про те, яким може бути “оскарівське” кіно.