Поділитися
25 лютого ми вшановуємо день народження Лесі Українки. Існує чимало стереотипів щодо авторки: про те, що вона ледь не єдиний чоловік в усій українській літературі, або про те, що вона – нещасна, недужа дівчина. Проте, насправді, Леся Українка — мисткиня загальноєвропейського масштабу, письменниця, без якої неможливо уявити українську словесність, скарбниця тем та концепцій, над якими кортить замислюватися у 2026 році.
Реклама.
Інтелектуальний спадок Лариси Косач — це те, що ми продовжуємо реалізовувати дотепер, а деякі з її думок навіть сьогодні здаються надзвичайно прогресивними. Звісно, обставини її життєпису переплітаються з творчістю, але все починається саме з текстів: віршів, прози, перекладів і драматургії. Леся Українка постає у різних амплуа, і зрозуміти їх нам допомагає перше непідцензурне повне видання її робіт — 14 томів творів і професійних коментарів дослідників.
Як наблизитися і з чого розпочати знайомство з Лесею Українкою? Спеціально для Vogue.ua діляться співавторки найкращого подкасту про культуру “Наразі без назви” — літературознавець Анастасія Євдокимова та заступниця міністра культури України Богдана Лаюк-Неборак.
Поезія “Слово, чому ти не твердая криця”
Провідний інструмент Лесі Українки — мова. Вона постійно працює із текстами, які пише особисто, які читає, коментує, перекладає. Оскільки нова українська література, написана розмовною українською мовою, виникає тільки за 100 років до письменниці (у 1798-му, з появою “Енеїди” Котляревського), то праці дійсно багато.
У вірші “Слово, чому ти не твердая криця” Леся Українка пише про свій дієвий спосіб боротьби за українські національні ідеї та проти русифікації — слово. Власне воно для неї є мечем і кинджалом. Метафору слова як зброї запозичує і сучасна поетеса Катерина Калитко, яка пише: “Ось тобі, жінко, мова. Стріляй із неї”.
Поезія “Хвиля”
У одній зі статей Іван Франко назвав Лесю Українку “хворою, немічною дівчиною”, і відтоді недуга тяжіє над її біографією, як дамоклів меч. Вона дійсно з юного віку хворіла на туберкульоз (тоді — жахливу та невиліковну хворобу), тому часто мандрувала — їздила у санаторії та на оздоровчі курорти.
Леся Українка в Єгипті, 1910 рік
Усі домисли щодо цього аспекту життя авторки розвінчує літературознавець Тамара Гундорова у найновішій книзі “Леся Українка. Книги Сивілли”, де йдеться про хворобу як компонент життя письменниці, як метафору усієї межі століть.
У творчості Лесі Українки багато текстів про подорожі та морське побережжя, зокрема цикли “Подорож до моря” та “Кримські спогади”. Без сумнівів, важливий текст — “Хвиля”, написаний під час чергової мандрівки у Євпаторію. Це вірш про хвилю, яка рухається, як і людське буття: то відступає і замовкає, то набігає з новою силою, то сягає морського дна, то гучно виринає. А ритміка вірша — немов ритм морської хвилі.
Поезія “Твої листи завжди пахнуть зовʼялими трояндами”
Із 14 томів повного видання доробку Лесі Українки, яке з’явилося у 2021 році, 4 томи — це листи. Для сучасних читачів це по-справжньому захоплива мандрівка — читати листування інтелектуалів, вникаючи в контекст епохи, у комунікаційні правила та звичаї, у інтереси співрозмовників. У своїх листах Леся Українка була відверта та щира, вона ділилася емоціями та враженнями, тому листи допомагають нам уявити, якою вона була.
Письменниця листувалася із впливовим політичним діячем — своїм дядьком Михайлом Драгомановим, із деспотичною матірʼю — дитячою письменницею Оленою Пчілкою, із головним феміністом Галичини — Іваном Франком, із доброю подругою — письменницею Ольгою Кобилянською та багатьма іншими.
Листуванню із коханим чоловіком — Сергієм Мержинським — Леся Українка присвятила щемливий текст “Твої листи завжди пахнуть зовʼялими трояндами”, який пояснює справжню суть листів у ту епоху.
Із матір'ю Оленою Пчілкою
Поезія “Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти…”
Поезія “Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти…” досліджує історію руйнівного кохання між двома субʼєктами, один із яких не може існувати без іншого, потребує його підтримки. Сучасне прочитання тексту запропонував лідер гурту “Бумбокс” Андрій Хливнюк, звернувши увагу на те, що в цій особистій поезії персонажі не мають статей, а отже кожен читач може уявити себе на місці будь-кого з них і завдяки Лесі Українці осягнути більше про можливі конфігурації міжлюдських відносин.
Драматична поема “Одержима”
Коли коханий Сергій Мержинський помирає, то народжується нова іпостась Лесі Українки — драматург. За одну ніч біля ліжка Мержинського письменниця на одному диханні пише “Одержиму”. Це і драма, і спосіб зізнання у коханні водночас. У драмі вона ідентифікує Сергія Мержинського з Христом-Месією, а себе — з ученицею Міріам, яка мандрує за вчителем по пустелі. Леся Українка звертається до християнського міфу і вписує у нього індивідуальне, людське почуття — одержиму та смиренну Міріам, яка пізнала велике кохання.
Сучасна письменниця Оксана Забужко пофантазувала про стосунки закоханих у вірші “Задзеркалля. Пані Мержинська”: Леся Українка виходить заміж, живе у Києві, прогулюється із візочком з дитиною по Прорізній, а між тим їй ввижається і чується голос, який кричить “Міріам”, адже без трагічної втрати коханого не постала би драматург.
Оповідання “Розмова”
В оповіданні “Розмова” Леся Українка показує сильну жіночу героїню, хвору актрису, якою захоплюється юний поет. Актриса переповідає йому історію свого життя й те, що спричинило її недугу: обставини кохання, яке вона не змогла забути. Жінка була закохана у чоловіка, театрального критика, який не мав достатніх для створення сімʼї статків, водночас пропонуючи успішній актрисі покинути карʼєру і вийти за нього заміж. Вона запропонувала йому, що зароблятиме на них роботою в театрі й гастролями, проте чоловік рішуче відмовився, наче від принизливої пропозиції. Актриса покинула коханого, а він натомість одружився.
У діалозі герої тонко розбирають стереотипи про те, якими є чоловічі та жіночі ролі й що є гідність у стосунках для обох, а також — якою є помста тому, кого кохав, і чи повернеться вона до тебе. Суперечливі емоції та новий погляд на стосунки — це те, що цікавить Лесю Українку.
Моріс Метерлінк “Неминуча”, переклад Лесі Українки
Леся Українка із братом Михайлом і колом дітей українських інтелектуалів та аристократів заснували гурток “Плеяда” — товариство молодих однодумців, які читали нові тексти, обговорювали їх і вивчали іноземні мови, щоб робити переклади найкращої літератури українською. Тоді Леся перекладала Гайне та Гете, а на прохання брата склала список творів світової літератури, які вважала за необхідне перекласти.
Ольга і Лариса Косач. Берлін, 1899.
Леся Українка перекладала упродовж усього життя, серед авторів — Гоголь, Гюго, Міцкевич, Байрон та інші. Переклади Моріса Метерлінка, бельгійського драматурга — це спроба авторки впровадити голос символізму та раннього європейського модернізму в дискурс української літератури. Пропонуючи драму “Неминуча” до публікації у літературно-науковому виданні “Вісник”, Леся Українка пише: “Нехай ваша похвальна редакція подолає відому мені свою неприязнь до “модерністів” і прочитає мій переклад, я впевнена, що ця оригінальна і тонко написана річ не може не привернути до себе уваги навіть “стороннього читача”. Я не абсолютна (далеко ні!) прихильниця Метерлінка і взагалі “модерни”, але в трьох драмах цього автора я справді бачу нові елементи мистецтва, скомбіновані з великим талантом. Одну з таких драм оце, власне, маю подати”.
Драма “Блакитна троянда”
Єдиний драматичний прозовий твір Лесі Українки — “Блакитна троянда”. Драма розповідає про femme moderne — 25-річну Любов Гощинську, яка розчарувалася у суспільному житті та особистих талантах. Це історія про психологію жіночого остраху. Але чого боїться Любов? Саму себе. А ще — успадкувати божевілля матері. Любов каже лікарю-психіатру: “Я стояла, аж поки став біліти день; тоді я пішла спати. І таке мені снилось недобре… Мені снився страх, почуття страху без причини”.
“Блакитна троянда” — це модерна драма. Леся Українка читала “Ляльковий дім” Генріка Ібсена, вона знала цей новий тип героїні, тож фемінізм для письменниці — ознака модерної культури.
Драма “Камінний господар”
Леся Українка переповідає історію спокусника Дон Жуана з позиції жінки, видозмінюючи впізнаваний сюжет і демонструючи те, якою може бути воля сильної героїні. У драматургії авторка постійно звертається до універсальних сюжетів не тільки для того, щоб представити їх в українській літературі українською мовою, а й щоб показати, як іще можуть спрацювати старі наративи. Світ довкола письменниці змінюється, настає епоха модернізму, і це виразно видно у текстах авторки. Наприклад, Леся Українка розповідає історію Троянської війни не з позиції воїна-чоловіка, а очима жінки, віщунки Кассандри. Так само й у “Камінному господарі” авторка у яскравій Донні Анні показує складний образ жінки, яка не виконує функцію слабкої статі й керує сюжетом.
Посібник “Стародавня історія східних народів”
Родинний архів Косачів впорядкувала молодша сестра Лесі Українки — Ольга Косач-Кривинюк. Власне вона склала детальну хронологію життя Лесі Українки й власне для неї письменниця написала посібник “Стародавня історія східних народів”.
Оскільки Леся Українка навчала молодшу сестру, то створила для неї курс стародавньої історії. Дядько — історик Михайло Драгоманов — підказав історичні джерела, на основі яких 20-річна Леся Українка написала про персів, вавилонян і єгиптян. Звісно, відтоді історичні дослідження зробили величезний крок вперед, але посібник Лесі Українки все одно надзвичайно цікавий — вона науково-популярно переказує для 13-річної сестри складні історичні праці, пише про звичаї та релігію, описує обряди та владні колізії.
Фото: Літературно-меморіальний музей Лесі Українки у Звягелі