«Наша мета — створити предмети меблювання, з якими люди почуваються комфортно, безтурботно та впевнено»
Оновлено: 22 січня 2026
Інклюзивність в українському дизайні та виробництві перестає бути окремою ініціативою та поступово стає частиною нової підприємницької етики. За останні роки виникло багато брендів, які не тільки беруть до уваги конкретні потреби людей з інвалідністю, а й переосмислюють основні речі: меблі, начиння, одяг та інші щоденні речі. Вони виготовляють зручні, безпечні та доступні для різних споживачів вироби.
Це процес, що формується завдяки спостереженням, дослідженням і живому досвіду тих, хто працює з людьми, для яких простір і предметність можуть бути проблемою. Але він також потребує сприяння, зокрема від великих компаній, які можуть підсилювати інклюзивність ресурсами, знаннями та власним прикладом.
Тому до цієї ініціативи приєднався Райффайзен Банк, який послідовно працює з темою інклюзії. Банк впроваджує доступні сервіси, пристосовує свої відділення для клієнтів із різними потребами та підтримує проєкти, які допомагають українським брендам розробляти інклюзивні вироби й розвиватися в цьому напрямку. Це колаборація, яка одночасно зміцнює бізнес і змінює свідомість щодо інклюзивності в Україні.
За підтримки Райффайзен Банку ELLE створив серію інтервʼю з українськими брендами, що працюють у сфері інклюзивних рішень: від меблів і предметного дизайну до одягу й текстилю. Сьогоднішня героїня — Recast Plastic, виробник, що створює надійні меблі з переробленої пластмаси та розробляє інклюзивні рішення, які змінюють ставлення до простору. Про шлях, мотивацію та бачення розповідає засновниця Ольга Лекова.
Як з’явилася думка створити інклюзивний продукт? З якого особистого чи професійного досвіду вона виросла?
Насправді ця думка дозрівала вже давно — ще з 2009 року, коли моя діяльність інженера тільки починалася, я працювала в дитячому будинку з медичним ухилом. Там усе було добре настільки, наскільки це було можливо в тих обставинах, але я чітко пам’ятаю, що дітям з інвалідністю доводилося «підлаштовуватися» до простору, а не навпаки.
Ми експериментували з підручними засобами, робили щось самостійно, тому що спеціалізованих меблів просто не було або їх було дуже складно знайти. І це залишило у мене глибоке враження — усвідомлення, що простір може або підтримати дитину, або створити їй зайві перешкоди.
Після 2022-го, коли ми почали працювати з бомбосховищами, школами та військовими приміщеннями, це відчуття повернулося. За останні кілька років досить часто зустрічалися з тим, що людям з інвалідністю в цих місцях просто немає де розміститися. Не тому, що хтось не хоче їх бачити, а тому, що про їх потреби не думають систематично.
У багатьох місцях досі немає елементарного — зручних, безпечних меблів для людей, які пересуваються по-іншому. І в якийсь момент стало зрозуміло: якщо ми можемо робити міцні меблі з переробленого пластику, то чому б не зробити їх інклюзивними? Чому б не закласти зручність і доступність на етапі вибору матеріалів і розроблення конструкцій?
Це рішення з’явилося з дуже простого прагнення — щоб ніхто не почувався «зайвим» у просторі, який має захищати.
.jpg)
Які головні потреби людей з інвалідністю ви враховували під час створення меблів?
Ми почали з основного — з розмов. З ветеранами після протезування, з людьми, які користуються інвалідним візком, з батьками дітей зі складнішими формами мобільності.
Усі говорили про одне й те саме:
- відповідна висота;
- відсутність гострих кутів;
- зручне перенесення ваги;
- стійкість конструкції;
- можливість безперешкодно сісти та встати.
Наша мета — не вигадати щось «для вигляду», а створити меблі, з якими людині легко, спокійно та безпечно.
З якими труднощами ви зіткнулися під час розроблення інклюзивних технологій — від виробництва до комунікації?
Перша складність — чесність, тому що для того, щоб створити інклюзивний продукт, потрібно визнати, що твого попереднього досвіду може бути недостатньо. Необхідно переробляти проєкти, тестувати, слухати та знову перевіряти.
Друга — виготовлення. Перероблений пластик — це дуже надійний матеріал, але працювати з ним технічно складніше. Ми змінювали форми, товщину, навантаження, щоб відповідати стандартам інклюзивності.
Третя — комунікація. Допоки ти не поясниш, що інклюзивність — це не «додаємо плюсик до ESG», а реальна потреба людей, частина аудиторії просто не дослухається. Але це змінюється. І саме в цьому Recast Plastic допомагає.
Що має змінитися в галузі, щоб інклюзивні продукти стали більш доступними?
Потрібно, щоб інклюзивність перестали сприймати як опцію дизайну. Це має бути нормою — так само, як ремінь безпеки в авто. Якщо замовники, архітектори, державні установи почнуть вимагати «інклюзивно» ще на етапі технічного завдання, ринок автоматично підтягнеться.
І ще одне — потрібно спілкуватися з людьми, яких це стосується. Головне — думати не замість них, а разом з ними.
Як зміниться галузь у найближчі роки, якщо інклюзивність стане основною вимогою?
Як на мене, галузь стане більш гуманною. Давно час щось змінювати. Компанії перестануть створювати «середню» реальність, у якій частині людей завжди некомфортно.
Досить часто бачу гарні на вигляд меблі, але вони абсолютно незручні, особливо якщо це крісло. Так, воно виглядає чудово для обкладинки журналу, але точно не для повсякденного використання. Тому, на мій погляд, вироби мають бути більш ергономічними та довговічними. Погоня за трендами — це точно не Sustainability.
Виграють усі, тому що те, що зручно людині з інвалідністю, зручно й людині без неї — закон дизайну ніхто не відміняв.
Як соціально відповідальні компанії, зокрема Райффайзен Банк, можуть впливати на розвиток інклюзивності та допомагати брендам масштабуватися?
Коли великий гравець підтримує інклюзивний продукт, він фактично встановлює стандарт для всього ринку. Це сигнал, що інклюзивність — норма підприємницької етики, оскільки зараз чомусь усі вважають, що це новий тренд, який незабаром мине.
Таке партнерство дає можливість протестувати продукт у реальних умовах, зібрати ширший фідбек і масштабуватися швидше й розумніше. Це зміна мислення, яка збільшує можливості для менших компаній.
Яку роль відіграє якісне фінансування та співпраця з банком у розвитку малого бізнесу сьогодні?
Фінансування — це ж не тільки про гроші. Для мене це про впевненість, що ти можеш планувати, інвестувати, розширюватися, а не виживати «від зарплати до зарплати».
Коли банк не просто видає кредит, а стає партнером — це інший рівень взаємодії, оскільки таким чином він допомагає бізнесу дорости до наступного етапу: від ідеї до стабільного виробництва, від маленької майстерні до масштабів країни. Я з Райфом від початку створення першого бізнесу, а це вже майже 10 років, тому можу зсередини сказати, наскільки партнерство полегшує тобі життя. Особливо зараз, коли українські компанії відновлюються після травматичних років. Це підтримка, яка відчутно змінює реальність.
Наскільки важливою є підтримка таких гравців, як Райффайзен Банк, в інтегруванні інклюзивних технологій у продукти?
Це надзвичайно важливо, тому що така підтримка може не тільки прискорити розвиток — вона узаконює інклюзивність як частину сучасного ділового підходу.
А коли банк інтегрує такі рішення у власні вироби, то він своїми діями показує приклад для інших, що інклюзивність — це передусім про повагу до людей. І коли це робить хтось великий, інші вже не можуть діяти «по-старому». Ринок змінюється — і змінюється культура.
Переглянути цей допис в Instagram
Допис, поширений Recast Plastic ™ Меблі з переробленого пластику (@recast_plastic)