Наукове товариство Шевченка залишає будівлю у Франції

Осередок Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у французькому місті Сарсель, що поблизу Парижа, змушений звільнити історичну будівлю, де понад 70 років працювали українські науковці. У приміщенні зберігаються бібліотека української діаспорної літератури (близько 20 тисяч томів) та наукові архіви.

Наукове товариство Шевченка залишає будівлю у Франції 5

Історик Сергій Шумило повідомив, що інша громадська асоціація виграла судову справу, зобов’язавши НТШ залишити свою штаб-квартиру та вивезти зібрання. Разом із науковим осередком приміщення має звільнити українська каплиця Успіння Богородиці, освячена митрополитом Йосипом Сліпим.

Частину бібліотечних та архівних матеріалів планують перевезти до Лондона — до бібліотеки імені Тараса Шевченка при Союзі українців у Великій Британії. Однак остаточне місце зберігання всіх фондів наразі невідоме.

Наукове товариство Шевченка залишає будівлю у Франції 6

Наукове товариство Шевченка залишає будівлю у Франції 7

Наукове товариство Шевченка залишає будівлю у Франції 8

У будівлі в Сарселі зберігаються картотеки та архів «Енциклопедії українознавства», документи засідань усіх секцій НТШ, колекції мікрофільмів, старі фотографії, листування видатних українських науковців і громадських діячів. Окрема частина зібрання — це колекція періодики української діаспори, зокрема повний комплект видань «Записок НТШ». Це одна з найповніших збірок періодичних видань української еміграції, а також матеріали, пов’язані з діяльністю наукових установ за межами України протягом XX століття.

«Бібліотека і архів НТШ в Сарселі — це справжній скарб для українських науковців, але, на жаль, він останнім часом перебував у дуже скрутному становищі», — зазначив Сергій Шумило.

Останніми роками науковий осередок потерпав від фінансових труднощів. Будівля перебуває у поганому стані через відсутність належного опалення та високу вологість, що ускладнює зберігання книжкових і документальних фондів. Підтримувати роботу бібліотеки та архіву вдавалося переважно завдяки представникам місцевої української громади.

Проблеми з будівлею та її правовим статусом виникали й раніше. У «Віснику НТШ» №70 за 2024 рік зазначалося, що будинок юридично належав Українській суспільній службі опіки у Франції, а питання його повернення НТШ розглядалося в суді. Товариство було змушене сплачувати оренду, а бібліотека й архіви вже тоді зазнали шкоди через невідремонтований дах.

Сергій Шумило у 2022–2023 роках неодноразово відвідував осередок у Сарселі та працював з його архівами. Він наголосив на вкрай важливості збереження цих скарбів української науки та культури в діаспорі, забезпечивши їм належне місце для подальшого зберігання.

Наукове товариство імені Шевченка було засноване у Львові 1873 року як Літературне товариство імені Шевченка. У 1892 році його реорганізували в наукову установу, яка стала одним із головних центрів розвитку української гуманітаристики, природничих і суспільних наук. З товариством співпрацювали Михайло Грушевський, Іван Франко, Володимир Гнатюк та інші видатні українські науковці.

Після встановлення радянської влади діяльність НТШ у Львові припинили. У 1947 році товариство відновило роботу в еміграції в Мюнхені з ініціативи Володимира Кубійовича.

У 1951 році головну управу НТШ перенесли до французького Сарселя. Для потреб наукового осередку за сприяння українського греко-католицького архієпископа Івана Бучка придбали будівлю колишнього готелю «Босіжур». Наступного року тут було створено Європейський відділ НТШ на чолі з Кубійовичем.

У 1968 році бібліотека отримала у Франції статус установи публічної потреби, а у 1971 році її внесли до переліку спеціалізованих книгозбірень країни. Фондами користувалися українські та іноземні науковці, студенти й дослідницькі установи.

У 2023 році у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника розпочали оцифрування книжкової спадщини Наукового товариства імені Шевченка за 1874–1913 роки. У грудні 2024 року директором Наукового товариства імені Шевченка у США обрали літературознавця та перекладача Віталія Чернецького.

За даними порталу: chytomo.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *