Руйнуємо оману про «історично російську землю» у річницю кримського опору російській окупації
Фото: Getty Images
Оновлено: 26 лютого 2026
Росія систематично поширює оповідки про те, що Крим ㅡ це «історично російська земля». Проте ігнорує насильницьке приєднання Кримського ханства наприкінці XVIII століття, винищення кримськотатарського народу та масштабне штучне зросійщення регіону.
«…в Росії ця вигадка відома, вона спонукає багатьох до певних дій, але з позиції міжнародного права це не має жодного сенсу. Врешті-решт, майже вся заселена площа росії колись була частиною Монгольської імперії, але Улан-Батор не висуває жодних вимог на ці території», ㅡ каже кандидат історичних наук Сергій Громенко в розмові з «Крим.Реалії».
У 2014 році Росія тимчасово захопила Крим, знову популяризуючи тези про «історично російську землю».
Відповідно до міжнародного права, Крим ㅡ це Україна. Його автохтонний народ ㅡ кримські татари. Розкриємо ще декілька історичних фактів, чому Крим помилково вважати російським.
Винищення кримськотатарського народу
У 1920-х роках у рамках Кримської АРСР татарам дозволяли розвивати культуру. Корінне населення видавало власні газети та сприяло організації освітніх установ, музеїв, бібліотек і театрів. Як передає BBC, примусова політика щодо кримських татар почалося ще в 1930-х роках. Репресії супроводжувалися розкуркуленням, виселенням татар на північ Росії та за Урал, насильницькою колективізацією, Голодомором 1932-1933 років та ліквідацією інтелігенції в 1937-1938 роках.
Однак у травні 1944 року розпочався геноцид кримськотатарського народу, який радянська влада назвала «переселенням». Депортацію здійснювали військові НКВД. Як вказує «Радіо Свобода», на збори давали в середньому до чверті години. За протоколом сім’я мала право взяти з собою до 500 кг речей і харчів, проте все найчастіше обмежувалося ручною поклажею. Кримських татар звозили вантажівками до залізничних вокзалів, де розміщували у товарні вагони або відразу, або через 1-2 дні. Самі ж ешелони були в дорозі протягом 2-3 тижнів.
Офіційна радянська інтерпретація таких дій ㅡ «масове дезертирство» 20 тисяч кримських татар на початку Другої світової війни та їх «загальний колабораціонізм» під час нацистської окупації півострова. Багато істориків вважають, що Радянський Союз готувався до війни з Туреччиною за протоки Босфор і Дарданелли, тому й «очищав» у 1943-1944 роках Кавказ і Крим як тилові райони від імовірно нелояльного населення.
Загалом із Криму депортували 238 500 людей ㅡ майже все кримськотатарське населення. Переважну більшість із них відправили до Узбекистану і прилеглі до нього регіони Казахстану і Таджикистану. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження та захворювань померли, за різними даними, від 20% до 46% усіх депортованих.
Кримських татар перевезли до спецпоселень, обнесених воєнізованою охороною і обгороджених колючим дротом, що скоріше нагадували трудові табори.
У червні 1945 року Крим перестав бути автономною республікою і став областю у складі РСФСР. Корінний народ отримав змогу повернутися до рідних країв тільки з 1989 року. Це був непростий процес, що супроводжувався земельними суперечками з місцевими мешканцями.
Що відбувалося до цього?
19 квітня 1783 року Російська імперія вперше анексувала Крим. Зазіхання на півострів почалися ще до XVIII століття, однак найбільшу ініціативу виявила Катерина II. Про це трохи докладніше розповів співробітник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко в інтерв’ю з «Радіо Свобода». Ще в 1771 році до Криму увійшла російська армія, тому татари були змушені підписати з нею так званий союзний договір. В односторонньому порядку Росія проголосила Кримське ханство незалежним державним утворенням. Через три роки сусідня Османська імперія погодилася укласти Кючук-Кайнарджійський мир у межах завершення Російсько-турецької війни. За ним Кримське ханство теж проголошувалося незалежною державою. Тоді Росія взяла на себе зобов’язання вивести свої війська, однак не виконала цього й продовжувала втручатися у внутрішні справи. Спочатку Кримське ханство очолив протеже Катерини II Сахіб Ґерай, якого кримські татари скинули у 1775 році. Через два роки у Кримському ханстві з’явився ще один ставленик Росії ㅡ Шагін Ґерай.
«Тут знову можна провести аналогію: Путін захищає “русский мир”, а Катерина ІІ захищала православний християнський світ. Під приводом постійних утисків, яких зазнавали кримські християни в Кримському ханстві, у 1778 році понад 30 тисяч кримських християн ㅡ насамперед греки й вірмени ㅡ були депортовані до Азовської губернії поблизу Маріуполя», ㅡ зауважив історик Богдан Короленко.
У 1783 році російська імперія остаточно уніфікувала новозавойовані території Кримського ханства до єдиного імперського зразка. Будь-які повстання татар придушувалися, варіант референдуму навіть не розглядався, а корінних мешканців змусили давати присягу на вірність Росії. Більшість держав про тодішню анексію Кримського ханства промовчала.
У 1784 році було оприлюднено маніфест про утворення Таврійської області у складі Катеринославської губернії. Богдан Короленко відзначив: «Це ще раз свідчить про те, що у 1954 році, коли Українській СРСР “подарували” Крим, насправді нічого не дарували ㅡ Крим завжди був поєднаний із материковою Україною».
Омана про подарунок Хрущова
19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР видала указ про передачу Криму до складу Української РСР. Після депортації кримських татар переселенці з російської глибинки не могли відновити господарство, Півострів лишався зруйнованим війною, а проблема води вирішилася лише в 1960-х.
«До здобуття Україною незалежності ніхто не акцентував тему Криму як “подарунок п’яного Хрущова”. Звісно ж, це ніякий не подарунок: Крим ㅡ історична батьківщина кримських татар, і тут нас має цікавити тільки те, наскільки жорстоко режим повівся з кримськими татарами під час депортації 1944 року», ㅡ заявив історик Юрій Шаповал в розмові з «Радіо Свобода».
З 1954 року тодішня Українська РСР почала поступово відбудовувати Крим.
12 лютого 1991 року Кримська область трансформувалася на Кримську Автономну РСР у складі Української РСР. 24 квітня 1992 року її перейменували на Автономну Республіку Крим у складі України.
18 березня 2014 року Крим тимчасово окупувала Росія. Як і тоді, у XVIII столітті.
