Значуща дата для кожного українця
Фото: Вікіпедія, Unsplash
Оновлено: 22 січня 2026
Сьогодні, 22 січня, українці вшановують День Єднання України. Саме в цей день у 1919 році на Софійському майдані у Києві було проголошено Акт об’єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
Офіційно в Україні День Єднання відзначається з 1999 року згідно з указом президента Леоніда Кучми.

Фото: Вікіпедія
Відлік передумов цього пам’ятного дня можна розпочати з «Весни націй» 1848-1849 років, коли український народ, котрий через історичні умови опинився розділений на землях декількох держав, жадав незалежності та згуртування. Осередком започаткування ідей з’єднання стала Галичина. Саме там перша українська політична організація Галичини Головна Руська Рада у своїй заяві від 10 травня 1848 року проголосила про єдність 15-мільйонної української нації, а також її земель, поділених Російською та Австрійською імперіями, і підтримала національні права інших пригноблених народів. Однак реальна можливість отримати незалежність в українців виникла лише через десятки років — під час Першої світової війни 1914-1918 років і революції в Російській імперії.
Згодом, після проголошення Української Народної Республіки 7 листопада 1917 року у Києві III Універсалом Української Центральної ради, у січні 1918-го IV Універсалом було проголошено державну незалежність Української Народної Республіки.
Водночас 18 жовтня 1918 року у Львові утворилася Українська Національна Рада на чолі з Євгеном Петрушевичем. Утворення, яке володіло владою на західноукраїнських землях, заявило, що Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття «уконституйовуються як Українська держава».

Ідея єднання українських земель набула державного значення після того, як Українська Національна Рада повідомила про прагнення створювати національну державність та об’єднати українців у соборній державі.
Вже 1 грудня 1918 року у Фастові ініціаторами об`єднавчого руху — Українська Національна рада та Директорія УНР було укладено Попередній договір про наміри об`єднати населення і території обох утворень в одній державі.
«Уряди обох Республік вважають себе спільно зобов’язаними цю державну злуку можливо в найкоротший час перевести в діло так, щоб в можливо найкоротший час обидві держави утворили справді одну неподільну державну одиницю», — зазначалося у тексті документа.
3 січня 1919 року у Станіславові було прийнято рішення про об’єднання ЗУНР та УНР.
«Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення Українського Народу, проголошує урочисто з’єднання з нинішнім днем Західно-Української Народньої Республіки з Українською Народньою Республікою в одну одноцільну, суверенну Народню Республіку», — говорилося у тексті рішення.
Кінцева процедура об’єднання двох держав відбулася у Києві. Саме 22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення IV Універсалу, на Софійському майдані відбулася остаточна процедура оформлення єднання.

Проголошення Акту об’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки на Софійській площі у Києві 22 січня 1919 року. Фото: vue.gov.ua
Проте тоді об’єднання України тривало недовго: вже через кілька тижнів після проголошення Акту об’єднання, більшовики захопили Київ, згодом поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина — Закарпаття.
Перші святкування Дня Єднання України відбулося 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час — автономній республіці Чехо-Словаччини. Місцеві українці, які жадали незалежності, вийшли на вулиці міста під синьо-жовтими знаменами.

«Живий ланцюг» у 2011 році. Фото: Вікіпедія
21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки сотні тисяч українців взялися за руки від Києва до Івано-Франківська, відзначаючи День Єднання. З того часу такі «живі ланцюги» створювались неодноразово. Вони стали доброю традицією та виявом єдності (соборності) українців.