У переліку найцікавіших театральних прем’єр січня – актуальна сучасна постановка “Місячні” про жінок, тіло, чуттєвість і війну; оновлена редакція балету “Жізель” і “Кавказьке крейдяне коло” в Театрі на Лівому березі.
"Ундіна"
Театр "Золоті ворота", 14 та 15 січня
Реклама.
Актор Театру Франка Павло Шпегун, знаний за виставами “Макбет”, “Лимерівна” та “Безталанна” Івана Уривського, поставив “Ундіну” французького автора Жана Жироду — оповідь про любов водяної німфи та принца. Ундіна, створена для кохання та істини, закохується у лицаря Ганса, який не спроможний відповісти їй тією ж абсолютною відданістю. Її чистота й відвертість зазнають випробувань людською заздрістю, неправдою і неміччю, як анонсують у театрі. У виставі задіяні студенти театрального університету імені І. К. Карпенка-Карого.
"Місячні"
Молодий театр, 15 січня
Сучасний український театр все частіше зачіпає злободенні суспільні теми. У Молодому театрі здійснили постановку п’єси "Місячні" драматургині та ветеранки Аліни Сарнацької, де зібрані монологи чотирьох жінок різного віку та досвіду — "про тіло, чуттєвість, материнство, війну". Усі історії поєднуються в хорі звинувачень соціуму, який нав’язує, якою має бути жінка, в той час, як кожна з них відстоює право бути собою.
Постановку підготувала Ніна Хижна, режисерка харківського театру “Нафта”, відомого політично заангажованими та соціально чутливими виставами.
"Маленький принц"
Театр юного глядача, 17, 18 та 21 січня
Режисер Сергій Маслобойщиков, лауреат Шевченківської премії 2021 року за виставу “Verba” за мотивами “Лісової пісні” Лесі Українки, втілив один з найбільш улюблених літературних творів ХХ століття — “Маленького принца” Антуана де Сент-Екзюпері. Часи війни та жорстокості – якраз той момент, коли необхідно згадувати про любов, дружбу та відповідальність за кожну живу істоту, як зазначають у Театрі юного глядача. Елегантний світ вистави “Маленький принц” створила художниця Даниїла Колот.
"Жізель"
Київська опера, 18 січня
Київська опера представила нову версію балету “Жізель” Адольфа Шарля Адана, прем’єра якого відбулася в театрі ще у 2000 році. За словами команди театру, балет понад 20 років не зникав з репертуару, мав значний успіх як на київській сцені, так і під час гастролей у Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії, Тунісі та Румунії. Нову постановку втілили головна балетмейстерка театру Тетяна Боровик і диригент-постановник Сергій Голубничий.
“Чому ми знову ставимо “Жізель”? Тому що це історія не про минуле, а про нас, — говорить постановниця Тетяна Боровик. — Про дівчину, яка кохала до останнього подиху. Про жаль і прощення. Про те, що справжні почуття не згасають навіть тоді, коли серце розбите”.
"Лимони"
Театр Ветеранів, 23 та 24 січня
Постановка актора, драматурга та військовослужбовця Макса Девізорова за його власною п’єсою. “Лимони” розповідають про трьох братів, які потрапляють в один підрозділ: двоє бувалих і один – той, хто зважився піти у військо без дозволу та всупереч сімейним домовленостям. Старші розцінюють це як юнацький ідеалізм. Але правда більш похмура… П’єса про те, як війна перемелює невинність та змушує швидко ставати дорослими – часом дуже швидко. Виставу представлять на сцені Театру Ветеранів, де розповідають зворушливі історії війни, втрат і відродження, написані українськими ветеранами.
"Несе вода Галю"
Театр на Подолі, 23 січня
Відповідний духу часу матеріал представляють і в Театрі на Подолі. “Несе вода Галю” — п’єсу драматургині Оксани Гриценко, яка розповідає про фельдшерку швидкої Галю, яка везе пораненого дроном чоловіка до херсонської лікарні. “Він кричить, а вона переповідає йому, як врятувалася після підриву росіянами Каховської ГЕС”, — зазначено в анонсі. За цю п’єсу Оксана Гриценко отримала відзнаку за найкращий драматичний твір в Україні за версією театральної премії GRA. Режисер вистави “Несе вода Галю” — Ігор Матіїв.
"Кавказьке крейдяне коло"
Театр на Лівому березі, 25 січня
Як діяти, коли світ розпадається на уламки? Де черпати силу, коли все знайоме зникає, а попереду – лише невідомість?
“Кавказьке крейдяне коло” в Театрі на Лівому березі – це відважне, сучасне трактування брехтівської алегорії про жінку, яка не боїться зробити крок назустріч долі. На сцені, наповненій живою музикою, співом і потужною акторською енергетикою, стикаються два всесвіти: палке прагнення до існування та тиша внутрішньої порожнечі. Що візьме гору? Відповідь, як завжди, у глядацькій залі. Виставу створено в колаборації творчих колективів з України та Сакартвело за підтримки Театру Дайлес (Рига, Латвія). Режисер – Дата Тавадзе.