Напередодні святкової пори Різдва ми відвідали привітну оселю івент-продюсерки Ірини Ковальчук – справжньої покровительки гостинності, — аби поговорити про трансформацію традицій, про обов’язкові страви на святковому столі, а також дізнатися в Ірини про її улюблені рецептури зимових коктейлів.
Реклама.
Promotion
“Моя домівка там, де тиша і спокій, тому що з моєю зайнятістю найкраща релаксація – це наповнена тиша, у колі друзів, сім’ї, песиків”, – посміхається засновниця івент-агенції Ultra Promo Ірина Ковальчук. Ми балакаємо за декілька діб до Різдва — у найспекотніший період для персони, котра вже понад чверть століття влаштовує найефектніші заходи в країні: від модного дефіле для Helen Marlen на Софійській площі до експозиції коштовностей Van Cleef & Arpels у Національному художньому музеї та грандіозного святкування 200-річчя відомого шотландського віскі The Macallan, а також закриті приватні вечірки. Напередодні інтерв’ю команда Ірини зробила три масштабні події в Києві, “завершила новий значний проєкт”, і тільки тепер вона може перевести дух — в колі дорогих людей, готуючись до Різдва, яке вважає своїм улюбленим святом року разом із Великоднем.
До звичаїв в її родині, що походить з містечка Борислав Львівської області у передгір’ї Карпат, завжди ставилися з великою повагою. Іра пригадує, що вранці маленькою дівчинкою прокидалась від звуку товкачика, яким розтирали мак в макітрі – це в родині завжди робили чоловіки: дідусь, тато, брат. Ранок 24 грудня в самої Ірини зазвичай починається з наведення ладу та декорування дому, а також приємної метушні на кухні: Іра з усмішкою говорить, що якщо протягом року на інші урочистості може замовити кейтеринг чи страви в ресторані, на Різдво та Великдень готує все самостійно, або разом із мамою.
Ірина Ковальчук — істинна представниця Різдва в Києві: щороку 24 грудня на святкову вечерю до її комфортної оселі на Обухівщині з’їжджаються київські творчі особистості, дизайнери та стилісти. Будинок, сповнений витворами мистецтва, книгами, розкішною колекцією посуду та вишиванок, стає місцем зустрічі близьких по духу людей. Ірина дуже любить готувати й чудово відчуває сервірування, а три роки тому заснувала власний бренд OSELYA Home and Garden, що пропагує культуру облаштування для дому та декорування, спираючись на українські традиції. А до Різдва Ірина Ковальчук видала особливу книгу: “Гостинна оселя. Свято вдома і не вдома” розповідає про майстерність гостинності, улюблені наїдки Ірини та найелегантніші коктейлі і про те, як організувати душевне свято для рідних чи великий захід, на якому
гості почуватимуться наче в казці.
“Моя медитація — приготування їжі, — говорить Ковальчук. — Ще більше обожнюю готувати для гостей: у моєму домі майже ніколи не буває вихідних без товариства, і ми завжди щось робимо разом. Нещодавно я проводила майстер-клас з приготування пасти для подруг, а ще ми дегустували віскі та робили коктейлі з професійним барменом. Чогось навчилися, чимось надихнулися — справжній edutainment, вечір із сенсом”.
Різдвяне меню в будинку Ірини щоразу змінюється — Ірина Ковальчук запевняє, що традиція повинна жити й змінюватися з плином часу: тільки тоді вона дійсно жива. “Звісно, є незмінні речі. По-перше, всі страви на різдвяному столі повинні бути пісними. По-друге, і в дитинстві, і сьогодні на моєму столі завжди є кутя та оселедець. Останній я готую за бабусиним рецептом — з пряними травами, цибулею, в соусі”, — розповідає вона. Традиційне меню господиня доповнює новими стравами: радить, наприклад, подати ікру в красивих креманках або замінити оселедець екзотичною рибою. Цього Різдва Ковальчук готує лангустини з травами в обгортці з лосося. “Я дуже ціную традиції: ранок напередодні Різдва завжди починаю з того, що стелю під скатертину сіно, а по кутах столу розкладаю часник — так робили мої батьки, і я з любов’ю це продовжую. Але водночас я за те, аби меню змінювалося: ми сучасні люди, з іншими звичками й продуктами”.
До столу Іра подає ігристе, українську горілку, а як дижестив — коктейлі. Цього Різдва вона пригощає гостей напоями на основі віскі The Macallan — легендарного шотландського бренду з 200-річною історією, відомого безкомпромісною якістю своїх односолодових віскі та кропіткою роботою з витримкою. Напій визріває в ретельно підібраних дубових бочках, що утворюють глибину смаку та складний характер. На столі в Ірини — гармонійний The Macallan Double Cask, преміальний Sherry Oak, витриманий виключно в бочках з європейського дуба, просочених хересом, а також лімітована серія The Macallan A Night on Earth з м’яким, оксамитовим присмаком.
За словами Ірини, коктейлі на основі віскі — ідеальний зимовий напій, адже це завжди “про затишний вечір із найріднішими людьми біля каміна, про розумні розмови, спільне читання та обговорення книжок. Це напій не тільки для вечірок, а для спокійного вечора вдома”, — каже Ковальчук.
У її колекції — кілька сотень бокалів для різних напоїв, від шампанського до вермуту. Серед улюблених — келихи для віскі Saint Louis Cadence, розширені догори й трохи відігнуті назовні, “неймовірно витончені”, а також важкі кришталеві old fashioned Saint Louis Manhattan. “Щоразу, тримаючи ці бокали в руках, я думаю про мистецтво кришталю та про майстрів, котрі створюють їх вручну”, — зізнається вона.
У цих келихах Ірина подає на Різдво один зі своїх улюблених коктейлів — The Macallan Grove на основі The Macallan Double Cask 12 Years Old. Приготувати його вдома дуже просто: знадобляться 50 мл віскі The Macallan Double Cask 12 Years Old, 25 мл лимонного фрешу, трохи води та цукор або простий сироп (у пропорції 1:1 цукор і вода). Сироп варто додавати поступово, підлаштовуючи баланс солодкості під власний смак. “Віскі збалансовує лимон, але лимон додає складності коктейлю – і саме віскі The Macallan Double Cask 12 Years Old найкраще смакує цьому коктейлю”. “Додайте всі складники у шейкер, наповнений льодом, добре збовтайте та подайте в красивій склянці, прикрасивши вишнею мараскіно”. До віскі пасують добре витримані сири, копчене м’ясо, ягня, барбекю. Ну а чорний шоколад із віскі — особлива втіха.
Та навіть після найбільш душевних свят, зізнається Ірина, їй потрібен час для себе. У великому будинку на Обухівщині, за 40 хвилин їзди від столиці, де завжди гамірно, чути сміх і собачий гавкіт — у Ірини два собаки, Сара та Белла, — її улюбленими місцями для усамітнення залишаються спальня та ванна. “Саме там я читаю й слухаю музику — ніколи фоном, завжди зосереджено”, — каже вона.
Ті, хто бував вдома в Ірини, знають: книжки (як і мистецтво) тут повсюди. На кухні — видання з рецептами, у вітальні — книги з історії мистецтва, дизайну й архітектури, у спальні — художня література, праці про художників-модерністів Олександру Екстер та Анатоля Петрицького, альбом “Мальовані миски Поділля”. Коли я питаю, який коктейль Ірина вибере для тихого вечора наодинці, з гарною книгою, то Іра називає The Macallan Sherry Oak 18 Years Old, “віскі виняткової глибини та насиченості, що заохочує сповільнитися”.
Серед останнього прочитаного власне Іриною — інтерв’ю Сюзан Зонтаг Джонатану Котту для журналу Rolling Stone, що нещодавно вийшло у видавництві “Основи”. “Ідеї Зонтаг про відповідальність, культуру та мистецтво, про уривчастість моменту мені дуже близькі, — каже Ірина. — Ця книжка захоплює, і я повертаюся до неї знову і знову. Сюзан казала, що почувати себе сильною їй допомагають робота й закоханість. Перефразовуючи, скажу: мене робить сильною закоханість у мою працю”.
